2019.08.22
Західний кукурудзяний жук схожий на колорадського, але менший. Доросла комаха (імаго) має розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах проходять 3 темні поздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Пройшло більше 10 років з моменту його появи на території України і кукурудзяний жук вже став масовим на Західній Україні. Насправді, проблеми від цього фітофага значно ускладнюються через відсутність правильної сівозміни, її контролю з боку самого сільгоспвиробника. Якщо на конкретному полі кукурудзи був виявлений жук, то в подальшому забороняється сіяти на ньому цю культуру протягом 3 років.
Плодючість однієї самки - біля 1000 яєць. Тривалість життя самки в середньому біля 95 днів. Репродуктивний період триває 10-15 днів. Відкладання яєць закінчується наприкінці серпня у верхній шар грунту (до 10 см) прикореневої зони кукурудзи, біля стебла, а в кінці вересня основна маса жуків гине. Але іноді імаго можуть зустрічатись в природі до листопада. Яйця зимують, зазвичай, безперешкодно, оскільки витримують до -10°С. Навесні, за стабільної температури повітря понад +10 ᴼС відроджуються личинки (як правило, в травні). Личинки розвиваються в трьох віках. Період від відродження личинок до імаго триває: при 29°С - 27 днів, при 22°С - 38 днів і при 15°С - 71 день. Личинки третього віку заляльковуються в земляних колисочках, з середини червня до кінця липня. Основна маса лялечок знаходиться в поверхневому шарі ґрунту, але іноді вони можуть знаходитись і на глибині до 20 см. їхній розвиток триває від 2-3 до 7 днів. Лялечки не витримують тривалого затоплення.
Небезпечнішими для культури є личинки жука, аніж дорослі особини. Личинки західного кукурудзяного жука живляться тільки корінням кукурудзи (приблизно 30 днів); пошкоджують спочатку з периферійної зони до стебла, що призводить до полягання кукурудзи у вигляді «гусячої шиї» і, відповідно, загибелі рослини. Шкода від дорослих комах є досить умовною, але в той же час вони здатні пошкоджувати жіночі і чоловічі суцвіття: волоть, нитки початків і зерно в фазі молочної стиглості. Внаслідок пошкоджень від імаго виникає підвищений ризик розвитку грибних захворювань: наприклад, фузаріозної або червоної гнилі качанів
Розповсюдження яєць та личинок цього шкідника можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. В пошуках корму дорослі особини перелітають на поля кукурудзи та інших культур у нові райони. Перенесенню жуків сприяє вітер. Поширенням шкідника також може слугувати завезення жуків з підкарантинними вантажами і транспортними засобами, які прибувають з країн, де розповсюджений шкідник, та природним його розселенням по всій території України з вогнищ зараження.
Важливими заходами боротьби є наступні:
– проведення ретельного огляду та фітосанітарної експертизи насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи, що ввозиться з-за кордону;
– дотримання сівозміни, що включає зернові, багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури – висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи;
– глибока зяблева оранка – знищується основна частина зимуючого запасу шкідника, шляхом вимерзання яєць;
– використання для посіву сортів та гібридів кукурудзи, що мають густу розвинену кореневу систему;
– обробка рослин дозволеними до використання проти жуків фітофага інсектицидами;
– внесення в ґрунт при сівбі гранульованих препаратів проти личинок шкідника;
– щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток (1 пастка на 5 га).