Калуська районна
державна адміністрація

Управління Держпродспоживслужби в районі інформує


Бактеріальний опік плодових — небезпека плодовим насадженням України

2020.05.20

Серед хвороб, внесених до Переліку карантинних мікроорганізмів України, найбільше значення має бактеріальний опік плодових Erwiniaamylovora (Burril) Wilslowetal., яку вперше було виявлено в 1780 році в США. Збудник належить до родини Enterobacteriacea і нагадує собою рухому грамвід’ємну паличку з великою кількістю джгутиків, які рівномірно розташовані по поверхні. Спор та капсул не утворює. Erwiniaamylovora відносно стійка до умов зовнішнього середовища. Встановлено, що на сонячному світлі в краплинах ексудату бактерія гине лише через 22 години, а без світла зберігається в ексудаті більше двох місяців. У грунті, за сприятливих умов, бактерії зберігають свою життєздатність не більше 38 днів, у зрізаних пагонах, залежно від умов, — 3–29 днів. Хвороба проявляється головним чином на суцвіттях, пагонах, гілках та плодах. Квітки та пагони, які тільки що розпустилися, раптово в’януть та чорніють. Чорніє і скручується також листя, але не опадає, а залишається на гілках, тим самим нагадуючи опалені після пожару дерева. Молоді пагони та гілки поблизу уражень виглядають нібито налиті рідиною, яка через деякий час просочується краплинами із листя та пагонів і стікає по корі у вигляді гумозного ексудату. Хворобою уражуються і незрілі плоди, які чорніють і так само, як і листя, не опадають, а залишаються на дереві.Бактеріальним опіком уражується більше 200 видів рослин із 28 родин, особливо сильно дерен, глід, айва, яблуня, груша, горобина. Розповсюджується збудник по паренхімі кори з великою швидкістю (за добу — на відстань 70 см), якщо цьому сприяють погодні умови. Так, при вологості повітря до 85% і середньодобовій температурі 18°С під час цвітіння спостерігали стовідсоткове зараження. Основними переносниками збудника опіку плодових на невелику відстань є комахи-запилювачі (бджоли, оси, мухи, джмелі та фітофаги-попелиці, галиці). Захворювання може передаватись під час окулірування дичок, на що слід звертати особливу увагу при використанні прищепного матеріалу інших сортів плодових дерев. На сьогоднішній день опік плодових зареєстрований у багатьох країнах Європи, а саме: в Нідерландах, Польщі, Угорщині, Німеччині, Франції, Бельгії та інших, — що збільшує небезпеку його появи в Україні, особливо в західних областях, які межують з Європою. Поза Європою вважаються зараженими Канада, Мексика, Гватемала, Чилі, Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Нова Зеландія. Оскільки бактеріальний опік зустрічається в парках, лісових насадженнях та на присадибних ділянках, повністю викорінити це захворювання неможливо. Крім того, боротьбу з Erwiniaamylovora ускладнюють часті періоди ураження впродовж вегетації та дуже обмежені можливості проведення хімічних обробок. До цього часу в літературі відсутні відомості про дію лікувальних препаратів проти бактеріозів плодових. Найбільш ефективними є превентивні обробки препаратами міді в період найбільшого ризику із інтервалом 8–10 днів. Окрім мідьвмісних, серед вивчених сполук найбільш токсичними для збудників плодового опіку вважаються також похідні фталієвої кислоти та дитіокарбамати. Так, мідний препарат Копак Е* (аміачний розчин CuSO4) у боротьбі з бактеріальним опіком при нормі 5–7,5 л/га в насадженнях плодових та до 10 л/га на декоративних з 10–14-денним інтервалом між обробками знижує розвиток хвороби на 70–80%. Використання фосетил алюмінію (Альєтт) було менш ефективним. При проведенні заходів захисту на сприйнятливих сортах сливи отримана висока ефективність дворазової обробки: перша — в період розпукування бруньок 3% бордоською рідиною; друга — після цвітіння — 0,4% Купрозаном* або 0,2% Бенлатом. У Німеччині проти бактеріального опіку на багатьох сортах яблуні та груші застосовували хлорокис міді (СuСL2 у концентрації 0,03, 0,06, 0,3%; Купроксат (сульфат міді триосновний) — 0,02, 0,04, 0,2%. За високих концентрацій препарати міді послаблювали ураженість яблуні та груші бактеріальним опіком, проте поступалися за дією антибіотика плантоміцину в концентрації 0,075 та 0,06%, де уражуваність знижувалась на 90%.Досить високу ефективність у пригніченні бактерій виявляють також стрептоміцин 0,01%.Поодинокі вогнища бактеріального опіку груші в Україні з’являлися в 1997 та 2002 рр. на Придністровській дослідній станції садівництва (Чернівецька область), в Одеській області та АР Крим. Можливе більш широке розповсюдження хвороби, хоча в наукових і виробничих колах ще йдуть суперечки щодо точності ідентифікації збудника. Тому проблема розробки заходів локалізації вогнищ захворювання без радикального знищення цінних плодових сортів є досить актуальною. В умовах впливу на екологію довкілля основну увагу слід приділяти методам, що базуються на використанні природних компонентів, синтетичних індукторів стійкості та мікроорганізмів — антагоністів збудника хвороби. Дослідження в цьому напрямі нині активно проводять в Інституті захисту рослин УААН.

Агрономи попереджають про появу небезпечної бактерії, що вражає дерева яблуні, вишні, сливи та інші плодові культури

 

 

Головний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано Франківській області Ярослава Гулима




<<< Повернутись в розділ
Календар
Травень 2020
В П В С Ч П С
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6