Калуська районна
державна адміністрація

Новини


Найпоширеніші хвороби картоплі на території Калуського району

10

2023.06.01

Недарма кажуть в народі, що картопля – це другий хліб. Адже рівень споживання її в Україні дуже високий. Тому картопля має найбільше серед інших культур природних конкурентів в особі шкідливих організмів. В процесі виробництва засмічується бур’янами, уражується хворобами і заселяється та пошкоджується шкідниками. Її недуги позначаються на якості та кількості врожаю. Ще більш гострою є ця проблема на городніх і дачних ділянках сільських та міських жителів, де існує практично монокультура картоплі. Все це сприяє поширенню і зростанню шкодочинності ряду шкідливих організмів в посадках картоплі. У приватному секторі збільшуються втрати від фітофторозу, альтернаріозу, колорадського жука. За недотримання сівозміни, ряду технологічних процесів при вирощуванні картоплі, пошкодження личинками дротяників, травневих хрущів, гусениць озимої совки, нематодами та ураження хворобами, раком, видами парші та іншими хворобами досягає значних розмірів.

Зупиннимося коротко на хворобах картоплі.

Альтернаріоз,який ми часто приймаємо за фітофтороз, проявляється перед бутонізацією за 15–20 днів до цвітіння картоплі у вигляді чітко обмежених округлих темно-бурих, темно-сірих або коричневих плям із концентричними колами й слабким темним нальотом. Тканина в місцях плям у спекотну погоду висихає, викришується і листок стає дірчастим.

При сильному ураженні хвороба супроводжується пожовтінням листків, передусім нижніх, їх некротизацією та закручуванням країв доверху. На стеблах і черенках утворюються довгасті темно-бурі плями з чорним або темно-сірим нальотом. У місцях ураження утворюються виразки сухої консистенції. Під час сильного ураження рослини в’януть. На відміну від фітофторозу ця плямистість залишається сухою за будь-якої погоди, тоді як плями від фітофторозу у вологих умовах розм’якшуються і на нижній стороні листків з’являється сірувато-білий наліт спороношення гриба.

Але більшої шкоди картолі в зоні Калуського району завдає фітофтороз.Хвороба уражує всі органи – листя,стебло, бульби картоплі.Фітофтороз є одним із найнебезпечніших захворювань картоплі. У середньому розмір втрат від розвитку хвороби становить 10-30%, хоча в роки епіфітотій може сягати 50-70%.

 

    Перші ознаки хвороби проявляються на листках і стеблах верхнього ярусу,на відміну від альтернаріозу,який починає проявлятись з нижнього ярусу листків. Це дуже підвищує шкодочинність фітофторозу, оскільки ураження фізіологічно активних молодих тканин знижує продуктивність рослин сильніше, ніж ураження фізіологічно ослаблених тканин нижнього ярусу. При ураженні на краях листків з’являються окремі бурі плями з характерним свинцевим відблиском. Вони швидко збільшуються в розмірах і поширюються по всьому кущу та на інші рослини.

 

    За сприятливих умов поширення хвороби йде дуже інтенсивно. 7-10 днів достатньо, щоб бадилля картоплі загинуло на всій площі. Зранку чи за вологої погоди з нижньої сторони листків, на межі хворої і здорової тканини, з’являється білий наліт спороношеннягриба. За стеблової форми хвороби, на стеблах і черешках утворюються смуги коричневих відмерлих тканин, які часто повністю охоплюють верхню частину стебла.

 

    На бульбах фітофтороз проявляється у вигляді дещо вдавлених, твердих, чітко окреслених бурих плям. На розрізі добре видно уражені тканини, які поширюються вглиб бульби. До таких тканин легко проникають інші мікроскопічні гриби та бактерії, які підсилюють гниття картоплі.

    Встановлено: епіфітотії хвороби виникають в роки, коли мінімальна температура повітря не опускається нижче 6-8  градусів С, а максимальна не підвищується вище 25 градусів С (за відносної вологості повітря 75% і більше). Крім погодних умов на ступінь розвитку фітофторозу впливає мікроклімат насаджень картоплі, який змінюється з розвитком бадилля. На початку вегетації рослини є ще маленькими, краще вентилюються й прогріваються сонцем, а тому менше уражуються фітофторою.

   Ґрунти важкого механічного складу більш холодні, в них гірше відбувається газообмін, тому вони більше сприяють розвитку фітофторозу. Дефіцит поживних речовин чи незбалансоване живлення викликають порушення перебігу фізіологічних процесів, такі рослини знижують стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, в т.ч. й до фітофторозу. 

    Необхідним елементом зниження втрат від фітофторозу є використання на посадку якісної насіннєвої картоплі. Встановлено, що при наявності у насіннєвому матеріалі 1% уражених бульб втрати урожаю від фітофторозу становлять близько 10%, за наявності 5% хворих бульб – 20%. Тому велике значення в обмеженні розвитку фітофторозу відіграє ретельність перебирання посадкової картоплі.

    Ураженість картоплі зменшує і її передпосадкове прогрівання. Озеленювання насіннєвої картоплі на розсіяному світлі сприяє утворенню в бульбах глікоалкалоїдів, які підвищують опірність рослин різним захворюванням. Важливими агротехнічними заходами є дотримання сівозміни та підгортання картоплі.

    Разом з тим, хімічний метод залишається найбільш ефективним для захисту картоплі від фітофторозу. Оскільки від початку ураження до прояву хвороби може пройти до 10 днів, то найбільш важливим є правильний строк обробки фунгіцидами.

    Слід враховувати, що фітофтороз «помолодшав» і може розвиватися у більш ранні фази розвитку. Тому при плануванні обробок рослин фунгіцидами слід зважати на погодні умови. Якщо період вегетації дуже спекотний і посушливий, необхідності у застосуванні фунгіцидів немає, бо фітофтороз за таких умов не розвивається. З пониженням температури і підвищенням відносної вологості повітря, при значному коливанні добових температур або за дощової погоди складаються сприятливі умови для розвитку даної хвороби.

Раніше розроблені заходи захисту картоплі від даних хвороб передбачали проведення обробок при появі перших ознак ураження. Однак, дослідження засвідчують, що найвищий захисний ефект забезпечують саме профілактичні обробки, проведенні до появи симптомів ураження.

Для недопущення масового ураження посадок картоплі альтернаріозом, а пізніше і фітофторозом,  які за день-два  можуть знищити надземну частину рослин, з метою недопущення втрат урожаю, рекомендуємо провести захист посадок картоплі, одним із препаратів системної чи контактної  дії дозволені  «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні»

    Оскільки в першу половину вегетації відбувається найбільший приріст зеленої маси, картопляне листя швидко росте і у рослини з’являються незахищені тканини. Тому пауза між нанесенням контактних фунгіцидів не повинна перевищувати 7-10 днів. Після дво- чи триразового застосування контактних препаратів можна переключитися на фунгіциди системної дії. Подальші обробки системними препаратами слід проводити кожні 10-14 днів.   

Крім того, на присадибних ділянках Калуського району виявляються рослини картоплі ураженні бактеріальними та вірусними хворобами (чорна ніжка, крапчаста,зморшкувата та смугаста мозаїки). Для недопущення подальшого ураження рослин, необхідно провести механічне прочищення посадок (видалення хворих рослин ) у фазах  бутонізації – цвітіння). 

Захисні обробки сільськогосподарських культур при підвищених температурах, вище 25ºС, найефективніше проводити у ранішні і вечірні години, при суворому дотриманні техніки безпеки. 

        За детальнішою інформацією та консультаціями звертайтесь до спеціалістів Управління фітосанітарної безпеки ГУ ДПСС в Івано-Франківській області.

 

 




<<< Повернутись в розділ
Календар
Червень 2023
В П В С Ч П С
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1