2017.04.13
Починаючи з 4 квітня 2017 року в загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах міста Калуша фахівцями Калуського міськрайонного відділу ДУ”Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України” проводяться моніторингові огляди дітей на педикульоз згідно графіку, запропонованого начальником управління освіти Калуської міської ради. Станом на 13 квітня оглянуто 3090 школярів та дошкільнят(ЗОШ № 2, 3, 4, гімназія ім. Дмитра Бахматюка, ДНЗ „Журавлик”, „Росинка”, „Чебурашка”). Випадків педикульозу не виявлено.
ЧИ СТАНОВЛЯТЬ ВОШІ ЕПІДЕМІЧНУ НЕБЕЗПЕКУ ?
На тілі людини паразитують 3 види вошей. Ураження головними та платяними (одежними) вошами називається педикульоз, а лобковими – фтиріоз. Головні і платяні воші, а також в меншій мірі лобкові є носіями висипного та поворотного тифів, волинської гарячки, а також хвороби Бріля (рецидиву висипного тифу).
Збудником висипного тифу є рикетсія Провачика, поворотного тифу – рикетсія Обермейєра. Зараження людини відбувається при втиранні виділень заражених вошей в шкіру і слизові оболонки. На даний час в Україні реєструються поодинокі (спорадичні) випадки хвороби Бріля.
Висипний тиф і нині зустрічається на всіх континентах, але частіше його реєструють у країнах, де продовжують залишатися низький соціально – культурний та матеріальний рівні життя населення.
У зв’язку зі зміною у нашій країні в 90-х роках ХХ ст. соціально-економічної ситуації,зокрема деяким погіршенням умов життя окремих категорій населення, виникла реальна небезпека спалахів епідемічного висипного тифу й у нас. Епідемічному поширенню хвороби можуть сприяти: активізація міграційних процесів населення країни, а також незаконна міграція, що значно почастішала, громадян із країн, де поширений висипний тиф (біженці, торговці та інші.).
Велику небезпеку поширення епідемічного висипного тифу можуть створювати безпритульні люди, котрі майже всі заражені педикульозом, а також асоціальні сім’ї (зловживання алкоголем, наркотиками тощо). Останнім часом викликає занепокоєння високий рівень завошивленості серед молоді,особливо школярів.
Педикульоз частіше трапляється серед учнів загальноосвітніх шкіл, особливо в перші місяці навчального року, рідше серед дорослого населення.
З метою недопущення спалахів висипного та поворотного тифів проводяться заходи, які спрямовані на виявлення завошивлених осіб і їх оздоровлення. До них відносяться профілактичні огляди на педикульоз дітей ДДЗ, учнів загально-освітніх шкіл та ПТУ, шкіл-інтернатів,осіб при прийомі на лікування в стаціонари, будинки для перестарілих, інтернати та інші спецмедустанови, які здійснюються медпрацівниками. До проведення цих оглядів повинні залучатись вчителі, вихователі, майстри виробничого навчання, громадськість.
Воша – паразит людини, живиться людською кров’ю. У природі існують також воші окремих видів тварин, але на людині такі воші не паразитують. Отже, набратись цих паразитів можна тільки при близькому контакті із завошивленою людиною або її речами, частіше одягом.
Тривалість життя воші становить 40-50 днів. Вона відкладає яйця (гниди), які приклеюються до волосся, одягу і міцно тримаються. Цикл розвитку воші при оптимальних умовах триває 16-17 днів. Однак заражена воша гине значно раніше (через 7-12 днів), залишаючись інфікованою весь цей період. Воші, заражені збудником волинської гарячки, не гинуть. Оптимальна температура для життя головної воші – це температура тіла людини, для життя платяної - +30, +32 С (вона відповідає температурі простору між тілом людини, в якої відсутня гарячка, та її білизною).
Першочерговим завданням у боротьбі з завошивленістю є максимальне виявлення осіб уражених вошами, в подальшому – їх оздоровлення, а також оздоровлення вогнищ (сім’я, клас, група, палата тощо).
Для обробки завошивлених використовують механічний, фізичний, та хімічний методи.
Механічний метод звільнення від вошейта їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється. Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5-10% розчином столового оцту, голова зав’язується хусткою або рушником, експозиція 30 хвилин – 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.
Фізичний– це чищення речей, обробка високою температурою (кип’ятіння, прогладжування або камерний метод). Завошивлену білизну кип’ятять у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хв., просушують білизну, звертаючи особливу увагу на шви, зборки, зморшки і т.д. Для обробки одягу застосовують камерний метод. Повторна обробка через 7-12 днів.
Хімічний метод – це застосування педикулоцидів (препаратів,які згубно діють на всі стадії розвитку вошей). Спосіб застосування цих препаратів полягає в наступному – на волосся наносять необхідну кількість препарату (в залежності від густоти та довжини волосся), зав’язують голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримують відповідний час згідно з інструкцією, промивають проточною водою з милом або шампунем. Після цього на волосся наносять теплий 5-10% столовий оцет або оцтову кислоту, зав’язують поліетиленовою хусткою і рушником на 30 хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребнем загиблих вошей та їх яйця „гниди”.
Обробка вважається ефективною, якщо волосся повністю звільнене від гнид, в т.ч. і сухих.
ЯКА ПРОФІЛАКТИКА ЩОДО ЗАРАЖЕННЯ ВОШАМИ ?
Це, насамперед, дотримання особистої гігієни: регулярне миття тіла теплою водою з милом і зміною натільної та постільної білизни, регулярне підстригання і розчісування волосся, користування особистим гребінцем і речами, систематична чистка верхнього одягу.
ШАНОВНІ БАТЬКИ !
Оглядайте своїх дітей на педикульоз, звертайтеся в разі потреби за допомогою з даного питання до медпрацівників за місцем проживання і в Калуський міськрайонний відділ ДУ” Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України”.
Пам’ятайте, що завошивленість – це не тільки критерії особистої гігієни, але й показник епідеміологічного благополуччя населення.
