2017.08.14
За 7 місяців 2017 року в Івано-Франківській області зафіксовано 23 випадки хвороби Лайма в м.Івано-Франківську, Надвірнянському, Коломийському, Богородчанському, Галицькому, Косівському, Рожнятівському, Калуському районах проти 15 за аналогічний період минулого року.
В Калуському районі в 2016 році задокументовано 4 випадки хвороби Лайма(м.Калуш, с.Тужилів, с.Станькова, с.Вістова). В поточному році виявлено 2 випадки даного захворювання в мешканців м.Калуша і с.Добровляни. Зараження в одному випадку відбулося в лісі с.Болохів під час збирання грибів, в іншому – при перетині кордону з Польщею в пункті пропуску «Шегиня» на території України при відвідуванні туалету в природних умовах(в лісі).
Переносником збудника хвороби Лайма - борелій є іксодові кліщі.
За медичною допомогою з приводу укусу кліщами за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади району в 2017 році звернулись 19 осіб.
Тіло іксодових кліщів зазвичай овальної, рідше круглої форми, загостреної спереду, у голодних дорослих особин завдовжки 2-6 мм, у самиць, які наїлися, може досягти в довжину 10-20 мм. Характерною особливістю цих кліщів є те, що покриви тіла і травна система сильно розтяжні. Це дозволяє їм харчуватися рідко, іноді 1 раз в житті, але багато.
Кліщі вологолюбиві, тому їх чисельність найбільша у зволожених місцях. Їх багато вздовж лісних стежок, що заросли травою. Тут їх набагато більше, ніж у лісі. Дослідження показали, що кліщів приваблює запах тварин та людей, які постійно використовують ці стежки при пересуванні. Напад також може відбутися під час роботи та прогулянок у садках, лісосмугах, парках.
Іксодові кліщі підстерігають свою здобич, сидячи на кінчиках травинок, листя, гілочок на висоті не більше метра. Якщо поблизу кліща пройде тварина або людина, то його реакція буде миттєвою – він судорожно чіпляється за свого майбутнього хазяїна. Голодні кліщі, що напали, зазвичай прагнуть проникнути під одяг. Вони можуть прикріплятися до будь-якої частини тіла, але найчастіше голови, шиї, у складках шкіри поперекової і пахової області, волосистих частинах тіла. Нападають на людей самиці, самці, німфи, личинки. З моменту нападу до їх прикріплення зазвичай проходить 1-2 години.
Момент укусу кліща безболісний і зазвичай проходить непоміченим, але в період кровосмоктання на місці укусу кліща розвивається запальна реакція, що супроводжується свербінням. На поверхні тіла кліщ може жити до 1 місяця. Період живлення самиць на тілі людини може бути від 5 до 10 діб.
В Україні із захворювань, які передаються через укуси кліщів, найчастіше зустрічається кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ) та іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ) – хвороба Лайма. Львівські науковці встановили, що ареал розповсюдження КВЕ та ІКБ співпадає з ареалом іксодових кліщів.
Спостерігається два піки активності кліщів: весняний в квітні-червні та осінній – в серпні-вересні. Сезон активності кліщів з кожним роком збільшується. Він продовжується з березня по листопад. Поодинокі активні паразити можуть нападати до кінця листопада. Це обумовлено сприятливими умовами перезимівлі, а також збільшенням кількості мишовидних гризунів – основних хазяїв доімагінальних (попередніх) стадій розвитку кліщів. Збільшення кількості іксодових кліщів сприяє циркуляції в природних осередках збудників трансмісивних (які передаються через укуси комах) небезпечних захворювань (хвороби Лайма, Ку-гарячки, Марсельської гарячки, туляремії та інш.) в зв’язку з чим може підвищитися вірогідність зараження людей.
На теренах Калущини медпрацівниками ФАПів, амбулаторій ЗПСМ, Калуської міськрайонної філії ДУ”Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України” щорічно проводиться збір іксодових кліщів (план 300 екземплярів), які доставляються в лабораторію особливо-небезпечних інфекцій (м.Івано-Франківськ) для дослідження на виявлення збудників інфекційних захворювань.
На території Калуського району збудників хвороби Лайма було виявлено в кліщах, зібраних поблизу с. Завій, с. Підмихайля, с. Пійло, с.Довгий-Войнилів, с.Мислів, с.Мошківці,с.Станькова, с.Стефанівка, с.Боднарів, с.Довгий-Войнилів, с.Бережниця. Крім того, в пробах кліщів, зібраних в 2005р. неподалік с.Завій - збудника КВЕ. Ці території вважаються природно-осередковими щодо вказаних захворювань і вимагають настороженності з боку медпрацівників і постраждалих від укусів кліщами відносно можливого інфікування людей.
Останній випадок кліщового енцефаліту в нашому регіоні зафіксований в 1990р.
Інкубаційний (скритий) період при КВЕ та ІКБ становить від 3-5 днів до 1 місяця, після чого з’являються загальна слабість, недомагання, нездужання, підвищення температури, головний біль, порушення сну. При хворобі Лайма часто на місці укусу кліща відмічається червона пляма – кільцевидна мігруюча еритема(у 20% хворих вона відсутня). З клінічних проявів найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця. КВЕ проявляється зазвичай гарячкою, інтоксикацією і ураженням центральної нервової системи, іноді з множинними в’ялими парезами та паралічами. Усі спроби самостійного лікування, як правило, виявляються марними, нерідко призводять до тяжких наслідків (довготривала непрацездатність, інвалідизація), а іноді і до летальних випадків. Тому обов’язково слід звернутися до лікаря-інфекціоніста.
Профілактика захворювань, пов’язаних з укусами кліщів, полягає у знищенні кліщів(там, де це можливо), захисті від нападу і звільненні від них.
Щоб вберегти себе від захворювання на КВЕ та ІКБ, збираючись до лісу, треба дотримуватись таких правил: одяг повинен мати тісно прилягаючий до шиї комір, застебнуті манжети, штани заправлені в чоботи або шкарпетки; одяг та взуття можна обробити засобами, які відлякують комах. Волосся слід прибрати під головний убір. При виході з лісу необхідно провести само- або взаємоогляд на наявність кліщів. Якщо до тіла людини кліщ уже присмоктався, потрібно його як можна швидше зняти. Не варто знімати їх різко, а легким посмикуванням видалити з тіла. Ранку обробити розчином йоду, спиртом, горілкою або одеколоном.
Коли при видаленні кліща він розривається, то в підшкірному шарі залишається хоботок. У такому разі необхідно за допомогою звернутися до лікаря-хірурга, який зробить все необхідне, щоб попередити недуги, пов’язані з укусом кліща.
Шановні краяни, пам’ятайте, що кліщі таять в собі потенційну небезпеку, якої можна уникнути.
Лікар-епідеміолог Калуської міськрайонної філії
ДУ”Івано-Франківський ОЛЦ МОЗ України” Мирослава Гуменяк
