2017.09.21
В 2017 році епідемічна ситуація з лептоспірозу в Івано- Франківській області залишається нестійкою. Станом на 21.09.2017р. зареєстровано 7 випадків захворювань проти 10 за аналогічний період минулого року. Лептоспіроз встановлено у п’яти районах області – по одному випадку в Коломийському, Городенківському, Калуському та по два – Снятинському і Долинському районах.
У 2016р. задокументовано 1 смертельний випадок від цієї недуги у м.Івано-Франківську, у 2015р. – 6.
Рівень інфікованості мишовидних гризунів лептоспірами на території Івано-Франківщини становить 2,7% .
Що це за хвороба і звідки вона береться?
ЛЕПТОСПІРОЗ – це гостре зоонозне інфекційне захворювання людини і тварин, збудником якого є різні види лептоспір. Протікає у жовтяничній і безжовтяничній формах. Інкубаційний період (від часу зараження до перших ознак хвороби) триває 2-20 днів. Хвороба характеризується раптовим початком, інтоксикацією, хвилеподібним перебігом. Температура підвищується до 39-40ْ, людину морозить. З’являється загальна слабкість, головний біль, біль у попереку, суглобах і м’язах, особливо литкових. Часто буває біль у правому підребер’ї, під грудьми, зменшення кількості сечі, аж до її відсутності. Виникає кон’юнктивіт - запалення слизової оболонки ока. У розпалі хвороби, залежно від тяжкості перебігу її, приєднуються нудота, блювання, марення, безсоння, кровотечі із носа. У тяжких випадках приблизно на 4-7 день хвороби із зниженням температури з’являється жовтяниця шкіри та білкової оболонки очей, а також крововиливи у шкіру й слизові оболонки. Повне одужання настає на 6-12-му тижні хвороби. Після перенесеного захворювання залишається стійкий і тривалий імунітет (несприйнятливість організму до хвороби), спрямований лише проти того виду лептоспір, який викликав захворювання.
Джерелом захворювання є мишовидні гризуни, дикі і сільськогосподарські тварини. У тварин спостерігаються найрізноманітніші варіанти перебігу хвороби, але найбільшого значення набувають стерті форми та носійство. Збудник виділяється у зовнішнє середовище з сечею.
Лептоспіри до організму людини потрапляють через рот із забрудненими харчовими продуктами і водою через пошкоджену шкіру рук, ніг, слизові оболонки при купанні, користуванні забрудненою водою та догляді за худобою. Існує професійний ризик виникнення захворювання в лісорубів, косарів, працівників тваринницьких господарств, ветеринарів, робітників колекторів. До групи ризику належать і аматори –рибалки.
Пік захворюваності припадає на літні місяці, саме в цей час створюються найкращі умови для інфікування. Виникає захворювання переважно у вигляді спорадичних випадків, надзвичайно рідко – у вигляді групових спалахів. Сприйнятливість загальна.
Яка профілактика даного захворювання? Фахівці вважають, що хворобу легше попередити, а ніж лікувати.
Основним засобом попередження захворювання є дератизація – знищення мишей і щурів. В нашому регіоні вона проводиться спеціалістами Калуського відділу профілактичної дезінфекції в населених пунктах, на підприємствах і в житловому секторі на договірній основі, а також за епідпоказами.
З інших засобів профілактики лептоспірозу рекомендується використання в роботі по господарству рукавиць та гумового взуття, зберігання харчових продуктів кормів для тварин і реманенту в місцях, недоступних для гризунів, регулярний догляд за руками, лікування подряпин, тріщин шкіри, ранок.
В лісі, на заболочених місцях слід працювати в справному гумовому взутті. Не купайтеся в заболочених озерах, річках, ставках, береги яких заселені щурами, у воду яких скидають стоки тваринницькі господарства, цехи по переробці тваринницької сировини. Не ловити рибу в заболочених місцях.
Але, якщо сталася біда: раптово підвищилась температура, настала загальна слабкість, з’явилися різкі болі в м’язах ніг, спини, головні болі, а тим паче жовтяниця – необхідно негайно звернутися до лікаря, не займатися самолікуванням, тому що спочатку ніби стає тимчасове покращення, проте потім хвороба перебігає дуже важко і може спричинити смерть.
