Хвороба Лайма(кліщовий іксодовийбореліоз, лайм-бореліоз) - трансмісивне, природно-вогнищеве захворювання, яке характеризується ураженням шкіри, нервової системи, серця, нерідко приймає хронічний, рецидивний перебіг.

Збудниками захворювання є  декілька видів патогенних для людини мікроорганізмів – борелій: В. burgdorferi, В. garinii і В. afzelii. Природні хазяї борелій у природі - тварини (практично всі ссавці) і птахи. Вони є джерелом іксодових кліщів - переносників борелій. У природних вогнищах циркуляція збудника відбувається таким чином: кліщі - дикі тварини, птахи - кліщі. Часто  до епідеміологічного ланцюжка залучаються домашні тварини. Не виключена можливість наявності і інших переносників борелій, наприклад, гедзів.

Людина заражається в природних та антропургічних вогнищах хвороби Лайма. Передача інфекції здійснюється трансмісивним шляхом при укусі кліща, а також  при попаданні випорожнень кліща на шкіру, з наступним їх втиранням при розчісуваннях (контамінація). У разі розриву кліща, при неправильному його видаленні, збудник може потрапити в рану. Укуси кліщів можливі також у межах міста, при знятті кліщів з тварин.  Можливе  зараження при вживанні сирого козиного або коров'ячого молока інфікованих тварин.

Інкубаційний період (період з моменту зараження збудником до появи перших клінічних ознак)  триває від 2  до 30 днів, у середньому 14 днів. Клінічну картину кліщового бореліозу умовно можна розділити на 3 періоди.

Перший період триває, в середньому, 7 днів;  для нього характерні симптоми  інфекційного захворювання, перебігає з ураженням шкіри. Відмічається синдром інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, температура  від субфебрильної до 40о С, болі в м'язах і суглобах, виражена слабкість, швидка стомлюваність, сонливість.  Через загальнотоксичні симптоми  найбільш постійні слабкість і сонливість.

Еритема на місці укусу кліща - основна клінічна ознака хвороби Лайма. На місці присмоктування кліща з'являється червона пляма або папула. Почервоніння поступово збільшується по периферії, досягаючи розмірів 1-10 см, іноді до 60 см і більше, з'являється синюшний відтінок. Еритема зазвичай гаряча на дотик, болюча, часто супроводжується свербінням, форма її округла або овальна, рідше - неправильна. Зовнішня межа ураженої шкіри, як правило, не височіє над рівнем здорової, яскравіша, із фестончастим краєм. Нерідко в центрі шкіра світліша, що надає еритемі кільцеподібну форму, та часто вона має вид гомогенної плями.

Еритема може зберігатись тривалий час (місяці), іноді зникає без лікування через 2-3 тижні, в окремих випадках швидше (через 2-3 дні). На фоні лікування вона швидко регресує і до 7-10-го дня повністю зникає безслідно або залишаючи після себе пігментацію і лущення. На місці укусу кліща залишається скориночка або рубець. У деяких хворих і на інших ділянках шкіри виникають «дочірні» еритеми.

Еритема може перебігати без гарячки і без інтоксикації та бути єдиним симптомом захворювання. Слід зазначити, що первинна алергічна реакція шкіри на укус кліща не має нічого спільного з кліщовим бореліозом, вона зникає через 1-2 дні після видалення кліща. Водночас, захворювання може перебігати без еритеми, але з гарячкою, інтоксикацією, що дуже утрудняє клінічну діагностику. У таких випадках підтвердження діагнозу можливе лише за допомогою лабораторних методів дослідження.

Якщо захворювання не лікувати, розвивається другий період, який характеризується виникненням ускладнень з боку нервової системи, серця, що розвиваються на 2-4-му тижні хвороби. Слабкі симптоми ураження мозкових оболонок можуть з'являтись рано, коли ще зберігається еритема, а виражена неврологічна симптоматика частіше спостерігається через декілька тижнів від початку хвороби, коли еритема - маркер кліщового бореліозу вже зникла. Це може бути серозний менінгіт, що супроводжується головним болем різної інтенсивності, нудотою, блювотою, світлобоязню, болем очних яблук, ригідністю потиличних м'язів.

В однієї третини  хворих виявляють помірні симптоми енцефаліту у вигляді порушення сну, зниження уваги, розладу пам'яті, підвищеної збудливості, емоційних розладів та ін. Ураження периферичних нервів проявляється корінцевими розладами чутливості в шийному, грудному, поперековому відділах хребта. Хворі скаржаться на болі, оніміння, колення, відчуття повзання мурашок та інше. 

Неврологічні порушення зазвичай повністю зникають через 1 місяць, але можуть повторюватись  та набувати хронічного перебігу. Ураження нервової системи може бути єдиним проявом хвороби Лайма, коли загальноінфекційний синдром та еритема відсутні. У цьому ж періоді, на 5-му тижні, приблизно у 8% хворих виникають серцеві порушення: болі, неприємні відчуття в області серця, перебої серцевих скорочень.  Може розвиватись міокардит, перикардит.

Впродовж всього другого періоду зберігаються слабкість, мігруючі болі в кістках, м'язах, суглобах.

Третій період характеризується ураженням суглобів. Він починається через 2 місяці і пізніше від початку хвороби, іноді через 2 роки. Зазвичай уражаються  великі  суглоби,  особливо колінні, нерідко з односторонньою локалізацією. У деяких випадках розвивається симетричний поліартрит. Артрити, як правило, рецидивують протягом декількох років та набувають хронічного перебігу з деструкцією кісток і хрящів.

У пізньому періоді захворювання наявність збудника в організмі хворого приводить до хронічного перебігу хвороби Лайма. Хронічна хвороба Лайма перебігає з чергуванням ремісій та рецидивів, іноді набуває безперервно рецидивуючого характеру. Затяжний та хронічний перебіг захворювання іноді приводить до часткової або повної втрати працездатності.

Поділ на стадії є умовним і клінічні прояви всіх періодів хвороби в одного хворого не  обов’язкові. В одних випадках може бути відсутньою перша стадія, в інших - друга або третя. Іноді хвороба проявляється тільки в хронічній стадії.

Рання діагностика основується на клініко-епідеміологічних даних. При наявності у хворого типової кільцевидної еритеми діагноз реєструють навіть при відсутності лабораторного підтвердження і даних про укус кліща.

Лікування хвороби Лайма проводиться в інфекційній лікарні, де перш за все проводиться терапія, спрямована на знищення борелій. Без такого лікування хвороба прогресує, переходить у хронічний перебіг, а у низці випадків приводить до інвалідності. Особи, що перехворіли, перебувають під медичним спостереженням ще протягом 2 років.

У 2013 році в Івано-Франківсь-кій області був зареєстрований 31 випадок хвороби Лайма (2,25 на 100 тисяч населення) проти 25 випадків у 2012 році. Щоб визначити циркуляцію збудників трансмісивних захворювань, на території нашого регіону щорічно фахівцями Калуського міськрайонного відділу ДУ «Івано Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» проводиться збір іксодових кліщів для подальшого дослідження їх в лабораторії Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни. Як показали дослідження, збудник кліщового вірусного енцефаліту у 2004 році був виявлений у кліщів, зібраних поблизу села Завою. У 2010 році збудники групи кліщових плямистих гарячок виявили у кліщів, яких зібрали поблизу Довгого Войнилова, у 2011 році збудника хвороби Лайма знайшли у кліщах, зібраних в Завої, Підмихайлі та Пійлі. А у 2012 році у кліщів, зібраних на території  неподалік Завою, Бережниці, Підмихайля та Пійла, виявили ще й збудник гарячки Ку. Це якраз говорить про те, що саме в цих населених пунктах існує найбільша ймовірність зараження людей через укуси кліщів.

Загалом пік їх активності спостерігається у квітні-травні та серпні-вересні. Тому жителям як сіл, так і міст, які полюбляють активний відпочинок, виїзди на природу, варто звернути на це особливу увагу. Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі та речах. Існує ризик нападу кліщів в електричці, в автобусі, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситися до житла з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Профілактика хвороби Лаймаполягає в дотриманні заходів індивідуального захистувід нападу кліщів; заходи специфічної профілактики не розроблені. Велике значення для профілактики зараження має правильне видалення кліща.

У кожному районі та місті цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації щодо подальшого спостереження.

Коли звернутися до лікаря немає можливості, паразита слід видалити самостійно: кліща, що присмоктався до шкіри, на 30-60 хвилин накривають ватою, змоченою будь-якою олією (соняшниковою, оливковою, вазеліном). Потімпінцетом захоплюють голову кліща біля краю хоботка та видаляють його із шкіри обережними коливальними або обертальними рухами, не допускаючи його розриву. Пошкоджену шкіру обробляють 3% перекисом водню і настоянкою йоду.

При укусі кліщемслід щонайшвидше звернутися до лікаря-інфекціоніста. У зв'язку з відсутністю заходів специфічної профілактики особливе значення має виявлення хворих заранніми клінічними ознаками та обов'язкова антибіотикотерапія за раціональною схемою, що дозволяє уникати важких пізніх ускладнень.

При відвідуваннімісць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

- одягатися у світлийоднотонний, з довгими рукавами, щільноприлягаючий до тілаодяг, щоббулолегшепомітитиповзаючихкліщів. Голову слідпокриватиголовним убором;

- проводитипід час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно треба обстежуватиділянкитіла, покритіволоссям;

- звільнитивідсухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 метрівмісце для привалів, нічного сну на природі;

- вдомаодразузмінитиодяг, білизну, ретельноїхоглянути, випрати та випрасувати. Не можназалишатицейодягбіляліжкачиспати в ньому. Витрушуванняодягу не позбавляєвідкліщів;

- якщо разом з вами на природіперебував ваш домашнійулюбленець (собака, кіт)йоготежслідоглянути на наявністькліщів до того, як впустити до помешкання;

- використовуватирепеленти (засоби, щовідлякуютькліщів). Препаратислідкупувати в аптечніймережі, наноситивідповідно до інструкції. Користуватисьрепелентамислід з урахуваннямособливостейсвогоорганізму. При виникненніалергічнихреакційнеобхіднозвертатись до лікарів.

О.Ананєвич, нач. відділу державного нагляду

за дотриманням санітарного законодавства

Управління Держпродспоживслужби у Калуському районі