Калуська районна
державна адміністрація

Управління Держпродспоживслужби в районі інформує


Осінній догляд за посівами озимих колосових

2020.10.19

Характерною ознакою сучасного землеробства є насиченість площ посівів зерновими культурами та різке зменшення багаторічних та однорічних трав і зернобобових культур. За такого стану,розмноження шкідливих організмів не стримується природними антагоністами.

Тому осінній догляд за посівами  озимих колосових став обов’язковим елементом сучасної технології  вирощування.

    Одним з основних завдань догляду за посівами має бути попередження та недопущення пошкоджень посівів восени. Повсюди особливої уваги вимагатимуть посіви колосових культур ранніх строків сівби, тому важливим залишатиметься вчасний захист озимини за обмеження чисельності шкідливих організмів до економічного і господарського невідчутних рівнів. Тому регулярні обстеження і своєчасний захист озимих попередять ускладнення фітосанітарного стану та сприятимуть успішній перезимівлі рослин.

      Загрозу сходам та рослинам зернових колосових культур   можуть завдавати сисні фітофаги (злакові попелиці, цикадки, мухи), на зменшення чисельності яких впливатиме поєднання різних способів і методів захисту рослин. Так, вчасно проведені агротехнічні заходи підвищать стійкість рослин до пошкодження їх внутрішньо стебловими шкідниками – личинками злакових мух – і будуть ефективними проти ураження посівів хворобами. Найбільш уразливий період розвитку сходів озимих культур - фаза 1-2 листки. В цей час мухи заселяють найбільш розвинені рослини ранніх і оптимальних строків сівби, насамперед, поля з меншою густотою стояння рослин. Тому в групі ризику опиняться зріджені сходи з полів найраннішого строку сівби та по попереднику озимі колосові. Менше ушкоджуватимуться рослини пізніх допустимих строків сівби. Динаміка збільшення чисельності злакових попелиць і цикадок залежатиме від гідротермічних умов. При середньодобовій температурі 13-15° і вище, сухої теплої погоди наприкінці вересня - протягом жовтня зазначені сисні шкідники загрожуватимуть посівам озимини, передусім, як переносники вірусних хвороб. Уражені вірусами рослини істотно знижують зимостійкість і можуть загинути взимку або навесні.

На окремих полях у посівах озимих колосових спостерігатиметься шкідливість личинок хлібної жужелиці, особливо на площах, де проводили посів по стерньових попередниках. Живлення личинок шкідника розпочнеться за середньодобової температури повітря 7-8°С і триватиме до мінус 5 градусів. Пошкоджені рослини мають вигляд пожованих.

За досягнення ЕПШ під час сходів – на початку кущення озимих зернових, а саме 100-150 злакових попелиць на кв.м, або 5-10 екз./росл. при 50% заселених рослин; 40-70 злакових цикадок на кв.м, або 150 екз. на 100 помахів сачком; 1-2 лич./кв.м хлібної жужелиці у теплі дні проводять обприскування інсектицидами   дозволеними до використання в Україні згідно «Переліку...».

Істотної шкоди зерновому господарству можуть  завдавати мишоподібні гризуни. Із них особливо шкідливі звичайна і руда полівки та польова і жовтогорла миші. Осіннє поле найбільше потерпає від полівок, зокрема звичайної, яка переселяється на нього із сусідніх ділянок, де через пошкодження нею створюються голі галявини. Найчастіше селиться в багаторічних травах, озимих пшениці, житі, ячмені, інших злаках.

Запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів через реалізацію агротехнічних заходів зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, доцільне лущення стерні, збирання соломи і зяблева оранка.

Понад три чверті обсягу винищувальних робіт проти мишоподібних гризунів складають хімічні заходи, з використанням родентицидів — отруйних принад високої технічної ефективності.

Фітосанітарним моніторингом виявляється щорічне збільшення ураженості зернових культур хворобами. За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складаються оптимальні умови для розвитку в посівах борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листкової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. Практично всі  ці і інші хвороби зернових культур у різній мірі впливають на врожайність зерна і його якість.

Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, зокрема ранніх строків сівби може наступити під час кущіння за 1%- інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% - септоріозом і іншими плямистостями листя.

    В разі співпадання строків захисту посівів від шкідливих комах і хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміші фунгіцидів з інсектицидами.

       На сьогодні невід’ємною частиною технології вирощування озимих колосових є боротьба з бур’янами, особливо в осінній період, оскільки такий захід є одним із головних факторів формування майбутнього урожаю  зернових культур .

 За даними ННЦ “Інститут землеробства НААНУ” за наявності у посівах 10 рослин однорічних бур'янів  на 1 кв.м врожайність озимої пшениці знижується на 10% при врожаї 52 ц/га. Крім виносу поживних речовин із грунту (при слабкій засміченості полів бур´яни використовують близько 30 кг азоту, 15-фосфору, 30-калію, а при сильній-відповідно 100, 50 і 180 кг/га, що значно перевищує винос поживних речовин 30-центнерним урожаєм озимої пшениці) бур'яни, затіняючи рослини, істотно пригнічують їх ріст і розвиток.

Основна причина засміченості полів – великий запас життєздатного насіння і органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті. За результатами наукових досліджень у орному шарі ґрунту їх знаходиться від 50 млн. до 3-4 млрд. на 1 га.

Бур’яни протягом тисячоліть пристосувалися і добре переносять екстремальні умови – посуху, морози, вони менш вибагливі при проростанні.Зернові колосові культури частіше засмічують двосім’ядольні бур’яни – свиріпа звичайна, триреберник непахучий, лобода, осот, берізка польова, підмаренник чіпкий, а з однорічних злакових – куряче просо і мишії та багаторічних - пирій повзучий, хвощ польовий, щавель горобиний тощо.

За сильного засмічення попередника багаторічними бур’янами краще застосовувати хімічне прополювання гербіцидами суцільної дії ,які вносять не пізніше, як за 2 тижні до сівби культури.

Необхідно врахувати і те, що бур"яни більш пристосовані до несприятливих умов росту і розвитку, ніж культурні рослини. Тому контроль за чисельністю бур"янів необхідно проводити . Регулярне знищення бур"янів  - потенційного джерела інфекції і проміжних донорів для багатьох шкідників і хвороб, головних збіднювачів грунтів на поживні речовини, - обов"язок  всіх, хто  має відношення до сільського господарства.

Критичним періодом для контролю бур’янів в посівах озимих колосових є ранній період росту культури, починаючи від появи сходів, коли бур´яни спроможні конкурувати з нею за поживні речовини. Тому обмежувати шкідливість бур´янів необхідно на ранніх етапах розвитку озимих зернових. В зв’язку з цим посіви зернових необхідно ще з осені обстежувати на засміченість бур’янами. В разі необхідності осінню застосовувати гербіциди . 

Вибираючи прийоми  і засоби боротьби з бур"янами в осінній період вегетації озимих зернових культур, необхідно пам"ятати, що осіннє застосування гербіцидів забезпечує ефективність на рівні 85-90%. При цьому контролюються такі бур’яни як підмаренник чіпкий, ромашка не пахуча, осоти, ярутка польова, та інші зимуючі бур’яни. На сьогоднішній день механічні агроприйоми стали набагато більш затратними,  в зв"язку із значним подорожчанням паливо-мастильних матеріалів. І ця тенденція продовжує усугублятись в цілому світі з кожним роком все більше. Тому хімічний спосіб боротьби з бур’янами більш актуальний.

Критерієм доцільності застосування гербіцидів у осінній період є економічний поріг шкідливості, для розрахунку якого визначають загальну кількість бур’янів усіх видів фітоценозу сільськогосподарської культури. Під час обліку окомірно визначають переважаючі види бур’янів, що потрібно для правильного вибору гербіциду ефективного знищення шкідливої рослинності.

На зернових колосових і інших культурах вузькорядної сівби ЕПШ виміряють співвідношенням бур’янів та культурних рослин на обліковій площі, яке за цим критерієм дорівнює 5 %. При цьому необхідно враховувати фенофазу культури та властивості гербіциду, щоб не порушити стійкість культурних рослин до хімічних речовин. Як правило, в інструкціях щодо використання хімічних засобів захисту рослин це передбачається відносно культури і бур’яну. Слід уважно з ними ознайомитись і дотримуватись умов безпечного застосування гербіцидів.

          Температура повітря є одним з найважливіших факторів, що впливає на ефективність гербіцидних методів захисту. І занадто низькі, і занадто високі температури можуть сприяти тому, що гербіцид не спрацює належним чином.

        Рідко трапляється, що під час осіннього обприскування температура повітря занадто висока. Навпаки,  більш поширена проблема – це занадто холодне повітря. При низьких температурах фізіологічні процеси в рослинах сповільнюються, тому активна речовина поглинається і транспортується повільніше. Тоді бур’яни мають більше часу, щоб знешкодити дію гербіциду в процесі детоксикації.За таких умов анатомічні властивості рослин також змінюються – деякі види на поверхні листя виробляють більше воску, що перешкоджає засвоєнню гербіциду. За низьких температур існує ризик гіршого розчинення препаратів у баку обприскувача. Все це робить деякі гербіциди, що застосовуються під час осінньої холодної погоди, менш ефективними, або їхня дія відчутно сповільнюється.

Слід також пам’ятати, що морози або великі добові коливання температури можуть сприяти меншій селективності гербіциду щодо захищеної культури.

Також гербіциди, що застосовуються в холодну пору року, можуть повільніше спрацьовувати, або демонструвати слабшу дію.

Через примхливу осінню погоду аграрії часто проводять обприскування в умовах, не дуже сприятливих для впливу гербіцидів. Справа ускладнюється ще й тим, що для досягнення гербіцидного ефекту температура, як правило, повинна залишатися на відповідному рівні принаймні протягом декількох днів після обприскування. Тривала затримка з обприскуванням може призвести до того, що бур’яни з низькими термічними потребами можуть добре прорости.

Тому, варто знати так звані оптимальні температури для окремих груп препаратів. Наприклад, гербіциди можна застосовувати при відносно низьких температурах, навіть при 0°С, але цей «оптимальний» час перебуває в діапазоні 10-25°С.

        Проведення ретельних обстежень і своєчасний захист озимини попередить ускладнення фітосанітарного стану, сприятиме успішній перезимівлі рослин.

 

Слід пам`ятати. Хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності і суворим дотриманням регламентів застосування  засобів захисту рослин та загальноприйнятих санітарних правил техніки безпеки та гігієнічних норм.

 

Оксана Ковальчук – державний фітосанітарний

 інспектор Управління фітосанітарної безпеки

 ГУ ДПСС в Івано-Франківській області

 

 




<<< Повернутись в розділ
Календар
Жовтень 2020
В П В С Ч П С
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31