Управління Держпродспоживслужби в районі інформує

Що потрібно знати про африканську чуму свиней під час полювання

2021.11.12

 Майже кожен мисливець після полювання хизується, розповідаючи про здобуті чи бажані трофеї. Причина у тому, що з 2012 року по країні поширюється таке інфекційне захворювання, як африканська чума свиней, що безжально вбиває як свійських, так і диких тварин. За 100 років досліджень АЧС, не винайдено вакцини та протоколу лікування хвороби, тому ми маємо реалізовувати заходи з тотального знищення поголів’я свиней на свиногосподарствах та проводити заходи з контролю поголів’я диких свиней.

Дослідження впливу вірусу АЧС на диких та свійських свиней тривають постійно, і щороку викривають його нові особливості, в той час як він стрімко поширюється там, де хвороби ніколи не було. Так, нещодавно, до трьох відомих епізоотичних циклів передачі вірусу АЧС офіційно був доданий четвертий, так званий «лісовий» цикл. Він відрізняється від попередніх тим, що вірус може підтримувати циркуляцію у популяції диких свиней без участі кліщів чи контакту з зараженими домашніми тваринами. Повільне поширення вірусу на інші території відбувається в природний спосіб через поступове зараження сімейних груп кабанів, перерозподілу їх територій внаслідок загибелі тварин, а також переміщень сікачів під час гону, чи гуртів кабана в пошуках сезонних джерел корму. Але можливе і долучення людини до розповсюдження цього захворювання, особливо мисливців, які, нехтуючи правилами біобезпеки, здатні занести вірус на нові, ще не вражені території.

Останні дослідження вчених показують, і ми це також бачимо на прикладі України, що зниження популяції дикого кабана до граничних меж, навіть до 1 голови на 1 км² (в Україні – до 0,4 голови на 1 км²), не призводить до зникнення захворювання, а лише переводить його в стан ензоотичного, тобто постійно прив’язаного до певної території. Це означає, що спорадичні спалахи захворювання з масовою загибеллю тварин будемо фіксувати й надалі. Регулярні випадки захворювання у дикого кабана підтверджують вищезазначене не тільки в Україні, а й по всьому світу, де зафіксовано захворювання – а це країни Африки, Європи та Азії – і трапляються дикі тварини.

На території області здійснюється постійний активний та пасивний моніторинг ситуації стосовно АЧС в дикій фауні та в господарствах різних форм власності.

Тому і зафіксовано загибель лише 3 (трьох) диких тварин і не виявлено жодного випадку серед свійських. У той же час за рік, в рамках заходів з профілактики та боротьби з хворобою, по Івано-Франківській області було відстріляно 69 голів дикого кабана. Враховуючи відсутність вакцини та протоколів лікування, ми маємо займатись профілактикою цього захворювання, щоб попередити його подальше поширення територією та мисливськими господарствами України та зокрема області.

Якщо раніше профілактику АЧС ми завжди перекладали на плечі компетентного органу, і вимагали від фахівців ветеринарної медицини «рішучих дій», то сьогодні маємо зрозуміти: кожен з нас несе відповідальність і ми мусимо виконувати вимоги з біобезпеки та проводити заходи з профілактики, якщо хочемо зберегти дикого кабана як вид, а полювання на нього – як здобуття жаданого трофею, а не зустріч аксакалів-байкарів, які ще пам’ятають «як той кабан виглядав».

У разі нехтування правилами біобезпеки під час полювання та при обробленні трофеїв, можливий ризик контамінації одягу і мисливського інвентарю збудником АЧС. Доведено, і постійно на цьому наголошується, що головним розповсюджувачем АЧС є людина! Тому «кожен мисливець має знати» не тільки де ховається дичина, а і те, як безпечно поводитись із впольованою здобиччю.

Рекомендації з біобезпеки під час полювання:

1. Перед початком полювання або на етапі оформлення ліцензії уточнювати в осіб, які планують здійснювати полювання, факти їх нещодавнього перебування в інших регіонах, де були зафіксовані спалахи АЧС.
2. У випадку підтвердження інформації про перебування мисливців у регіонах/мисливських господарствах, визнаних на час оформлення ліцензії неблагополучними на АЧС, не допускати відвідувачів до полювання без проведення належної дезінфекції їх взуття та інвентарю, з використанням якого здійснювалось транспортування та розбирання туш добутих кабанів.
3. У разі наявності у мисливців автотранспорту, який попередньо використовувався на неблагополучних на АЧС територіях, провести його ретельне миття, обробку та дезінфекцію коліс та багажного відділення, або забезпечити недопущення транспортного засобу на територію угіддя.
4. Не залишати в лісі нутрощі добутих кабанів, шкури та інші побічні продукти полювання, які не споживаються людиною. Запобігати згодовуванню термічно необроблених решток тварин мисливським собакам – як на місці полювання, так і вдома. Знищувати їх будь-яким способом, що не допускає розтягування дикими і домашніми тваринами: утилізація в спеціально облаштованих на мисливських господарствах ямах, спалювання, закопування на глибину не менше 1,5 м, – з обов’язковою дезінфекцією місць знищення або захоронення, з використанням дезінфекційних засобів, що забезпечують знищення вірусу АЧС.
5. Оброблення туш добутих на полюванні тварин здійснювати централізовано в облаштованих на території мисливських господарств пунктах, де підлоги і стіни приміщень, призначених для оброблення туш добутих тварин, дозволяють проводити неодноразову мийку та дезінфекцію. За відсутності приміщень, оброблення проводити на спеціальних майданчиках, на вході та виході до яких облаштовано працюючий дезбар’єр або заправлений дезрозчином обприскувач для обробки взуття мисливців.
6. При транспортуванні туш добутих кабанів до місць централізованої обробки використовувати пластикові або металеві водонепроникні ємності – з метою недопущення попадання крові або природних виділень тварин на землю або різні поверхні транспортних засобів.
7. Після завершення полювання і оброблення туш кабанів здійснити ретельне миття (бажано в гарячій воді) та дезінфекцію рук, взуття, а також ножів, сокир, гаків, мотузок та інших пристосувань.
8. Транспортування продукції полювання з мисливських господарств здійснювати тільки в водонепроникній тарі (поліетиленові й інші мішки з матеріалів відповідної щільності) – з метою недопущення забруднення транспортних засобів і одягу кров’ю і т.д. Для транспортування продуктів полювання використовувати тільки багажні відділення транспортних засобів, днище яких обладнано гумовими або пластиковими коритоподібними килимками.
9. Після кожного полювання здійснювати регулярне миття та дезінфекцію транспортних засобів, що використовуються для перевезення туш добутих тварин.
10. Не допускати використання води, в якій проводилася мийка м’яса або термічно необроблених субпродуктів добутих кабанів, в корм свиням чи іншим свійським тваринам. Перед утилізацією воду необхідно прокип’ятити (не менше 5 хвилин), або провести її дезінфекцію хімічними засобами.
11. У разі виявлення трупа дикого кабана або добутого кабана з ознаками АЧС необхідно негайно повідомити про це представників мисливського господарства та місцевих представників компетентного органу ДПСС.
12. Кожна добута на полюванні туша дикого кабана повинна пройти обов’язкову ветеринарно-санітарну експертизу не тільки на наявність вірусу АЧС, а й на наявність трихінельозу.

Використовуючи ці нескладні, але суворі вимоги з біобезпеки, ми збережемо поголів’я дикого кабана в Україні!  Вдалого та біобезпечного вам полювання!