Управління Держпродспоживслужби в районі інформує

ШКОДОЧИННІСТЬ КАРТОПЛЯНОЇ МОЛІ

2021.11.17

Вирощування картоплі – справа з нелегких. Бульбі загрожують понад 60 видів шкідників і переносників вірусів, та близько 80 видів хвороб. Від їх дії страждають надземні частини рослин та їх коріння, різко знижується врожайність, при великій численності шкідників може бути знищений весь урожай. Щоб отримувати стабільно високі врожаї та якісні плоди, господарствам варто проводити комплекс заходів, спрямованих на профілактику та боротьбу зі шкідниками картопляного бадилля та бульб.

На сьогодні, існує велика загроза проникнення та поширення карантинних організмів з насіннєвим та садивним матеріалами, які здатні завдати значної шкоди та збитків. Тому що поява таких організмів на новій території, де немає їх природних ворогів, призводить до  зниження культури земробства.

Варто звернути увагу на посадковий матеріал картоплі, який може бути носієм такого карантинного організму, як картопляна міль.

Картопляна міль може спричинити значні збитки виробникам картоплі, особливо в період її зберігання. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі.

Картопляна міль

Картопляна міль – карантинний шкідник, обмежено поширений переважно в областях південного степу України. Пошкоджує картоплю, особливо бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.

Картопляна міль розмножується у полі та сховищах. Характерна зовнішня ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями — скупчення екскрементів на поверхні. Гусениці розвиваються в середині бульб, пронизуючи їх ходами, такі бульби нагадують губку. В окремих бульбах може розвиватись більше 10 гусениць. Бульби картоплі, що сильно пошкоджені картопляною міллю стають непридатними для посадки та переробки.

Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. У картоплесховищах за температури 15 °С і вище розвиток шкідника продовжується на бульбах картоплі й у зимовий період. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками шкідник знову потрапляє у поле.

Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1 – 2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 – 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць.

Залежно від температурних умов через 3 – 15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, пророблюючи в них звивисті ходи, заповнені екскрементами. У середньому після 11 – 14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами у сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7 – 12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку нового покоління.

Карантинні заходи.Заборонено вивозити бульби картоплі, плоди томатів та інших пасльонових культур з районів, розповсюдження шкідника. Проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур'янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. У зонах потенційної і можливої шкодочинності, що охопили практично всю Степову частину України і Закарпаття, за допомогою феромонних пасток із другої половини липня до жовтня проводять обстеження пасльонових культур і передусім посадки картоплі. В районах, вільних від картопляної молі, обстеження пасльонових культур здійснюють вибірково в кінці серпня-початку вересня.

Агротехнічні заходи. Дотримуватися сівозмін, не допускати повторних посадок картоплі на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди картопляною міллю у лісосмуги, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселить посіви пасльонових. Необхідно систематично знищувати пасльонові бур'яни

Головний  спеціаліст відділу карантину рослин

Управління фіітосанітарної безпеки

ГУ Держпродспоживслужби в Івано-

Франківській області                                                                                             Я.М.Гулима