2013.07.03
Шановні члени Кабінету Міністрів!
Шановні запрошені!
В Україні, не дивлячись на те, що на значній території країни ідуть дощі і грози, розгортаються жнива.
У п’ятнадцяти областях та Автономній Республіці Крим хлібороби зібрали ранні зернові та зернобобові культури на площі 2,6 мільйона гектарів – вдвічі більше, ніж минулого року. Вже сьогодні аграрії, незважаючи на складні погодні умови, намолотили більше 6 мільйонів тонн зерна. І це тільки початок. Але такий початок, який цілком можна назвати оптимістичним.
Хочу щиро привітати хліборобів Одеської та Миколаївської областей, які вже зібрали понад мільйон тонн зерна і продовжують жнива. Наближаються до мільйонного рубежу господарства Дніпропетровської області.
Завдяки тому, що поточного року було забезпечено значно кращий догляд за посівами, проведено в повному обсязі всі агротехнічні заходи - зросла врожайність зернових в усіх регіонах. Вона становить оціночно майже 24 центнера з гектара, тоді як минулого року було трохи більше 16 центнерів. Фахівці вважають, що ми отримаємо урожай зернових приблизно на 10-12 мільйонів тонн більше, ніж минулого року. Тобто, вийдемо приблизно на 54 мільйони тонн валового збору зернових та зернобобових культур. Є всі підстави для такого прогнозу.
Такий врожай висуває підвищені вимоги до оперативності та скоординованості дій на всьому ланцюгу: поле-транспорт-елеватор. За останні роки нам вдалося напрацювати ефективні схеми роботи збиральної техніки, автотранспорту, залізничного і водного транспорту. На ринку склався стабільний попит на послуги мобільних збирально-транспортних загонів, які оперативно пересуваються з Півдня на Північ, зі Сходу на Полісся. Сьогодні додатково залучено 3396 комбайнів, зокрема найбільше у Одеській області – 1042 та Миколаївській області – 572.
Є досвід залучення до збирання автотранспорту різних форм власності. Все це позитивний і важливий для країни досвід.
Але ж кожен рік має свої особливості. Їх треба грамотно врахувати. Так, очевидно, що поточного року знадобиться більше зерновозів, що елеватори, в першу чергу розраховані на експорт, будуть працювати у вкрай напруженому режимі. Все це треба розрахувати і синхронізувати.
Тому звертаю увагу Міністра аграрної політики і продовольства Присяжнюка і Міністра інфраструктури Козака, що координація роботи повинна бути щоденна і практично цілодобова весь час, поки йде збирання врожаю. Організуйте ефективну роботу міжвідомчого штабу з питань координації збиральних робіт. Контролюйте роботу відповідних штабів у регіонах.
Наголошую, що питання проведення жнив знаходиться на постійному контролі Уряду.
Збирання врожаю, його транспортування і збереження, чітка, планомірна робота залізничного, водного транспорту, елеваторів і зерносховищ - це питання державного значення.
Сьогодні ми, крім іншого, відпрацьовуємо модель вирощування, збирання, транспортування, зберігання, переробки та експорту сільгосппродукції в обсягах, набагато більших, ніж до цього часу.
Експерти відзначають, що в разі залучення необхідних інвестицій на технологічне переозброєння сільського господарства, в найближчі 15 років наша держава зможе вийти на друге місце в світі з експорту зерна. Причому попит на продовольство на світовому ринку стабільно зростає. Отже, такі перспективи нам треба буде зробити реальністю.
Зверну увагу ще на один факт. Останні роки засвідчили тенденцію: середня температура влітку зростає.
Внаслідок цього більш ризикованим стає зернове виробництво на південному сході України. Так, поточного року спека привела до зниження врожайності в Криму, Херсонській – менше 14 центнерів з гектара, а також у Луганській областях. Тут восени довелося сіяти в сухий ґрунт, а навесні протягом 60 діб не було продуктивних опадів.
Це ризик, який вимагає сучасної агротехнічної відповіді. Південно-східним регіонам треба приділити окрему увагу. Потрібен довготерміновий проект стабілізації врожайності в умовах, які складаються. А це і зрошення, і селекційна робота із посухостійкими сортами, і захист ґрунтів від ерозії та зневоднення.
З іншого боку, за оцінками фахівців, більш тепла погода дозволяє нашим аграріям збирати на Півдні по кілька врожаїв - наприклад, овочів. Але для цього ми повинні відновлювати площі зрошуваних земель.
На виконання Програми активізації економіки на 2013-2014 роки Мінагрополітики спільно з Національною академією аграрних наук розробили проект розпорядження Уряду «План заходів щодо розширення площ зрошення та забезпечення ефективного використання зрошуваних земель у Південному регіоні України на період 2013-2017 років».
Для його реалізації в поточному і наступному роках держава планує залучили близько 2 мільярдів гривень. Це дало б змогу збільшити виробництво сільгосппродукції Херсонської і Миколаївської областей та Криму майже на 27 мільярдів гривень. Вимагаю від Мінагрополітики та Міністерства фінансів максимально прискорити роботу в цьому напрямку.
Шановні члени Уряду!
У липні закінчує роботу друга сесія Верховної Ради сьомого скликання. Багато чого довелося побачити всій Україні за шість місяців цієї сесії – від блокування роботи парламенту до політичних мітингів замість законотворчої роботи. Через блокування роботи Верховної Ради з того чи іншого надуманого приводу упродовж другої сесії не відбулося 13 пленарних засідань.
Була й нормальна робота – але зовсім не стільки, як того вимагає непроста соціально-економічна ситуація, і як диктують інтереси народу України.
Ми щиро вітаємо те, що у ряді випадків парламенту вдається подолати протиріччя і приймати життєво важливі рішення. Як от, вчорашнє прийняття змін до Земельного кодексу і низки земельних законів, якими спрощується процедура відведення земельних ділянок.
Уряд протягом сесії подав до Верховної Ради 220 законопроектів. З них на пленарних засіданнях було розглянуто лише 94 законопроекти, і тільки 20 прийнято в цілому. Менше 10 відсотків!
А 125 урядових законопроектів Верховна Рада не розглянула взагалі.
Задумайтесь: чи можна під час світової кризи так марнувати час? Такий коефіцієнт корисної дії неприйнятний в умовах, коли кожен день світові економічні й політичні процеси породжують все нові ризики для сталого розвитку України.
Чи може, держава здатна обійтися без законодавчої роботи? Ні в якому разі. Для наших громадян хочу підкреслити, що Конституція України чітко визначає, що найважливіші питання життєдіяльності країни вирішуються виключно прийняттям законів. А приймати закони може тільки Верховна Рада. Отже, ті, хто блокує роботу парламенту, несуть відповідальність за блокування життєдіяльності і розвитку держави.
Я змушений ще раз заявити: не може перманентне політичне шоу замінити відповідальну політичну роботу в інтересах країни.
Уряд висловлює глибоку занепокоєність критичною кількістю не вирішених законодавцем принципових питань життєдіяльності держави. Ми знову засвідчуємо свою готовність до конструктивної співпраці, готові брати на себе відповідальність і наполягаємо на необхідності продуктивної, змістовної діяльності парламенту.
Так, до завершення другої сесії залишаються три пленарні дні, а на розгляд очікують кількадесят законопроектів, прийняття яких сприятиме підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Крім того, на особливу увагу заслуговує низка важливих з соціальної точки зору урядових законопроектів таких як:
про надбавку за догляд інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів;
щодо додаткового перерахунку пенсій звільненим з військової служби;
щодо поліпшення доступу до інформації осіб з вадами слуху.
Треба прийняти і низку законопроектів, спрямованих на розвиток підприємництва та залучення іноземних інвестицій в економіку України, зокрема, такі важливі:
про стимулювання залучення інвестицій;
захист прав інвесторів,
державну допомогу суб'єктам господарювання;
щодо фінансових гарантій для забезпечення сплати митних платежів.
Отже, ми всі очікуємо, що останні дні роботи Верховної Ради України стануть максимально результативним. І в першу чергу я звертаюсь до депутатів від опозиції: досить працювати на власний політичний рейтинг. Час нарешті працювати на людей і на державу. До речі, нагадаю, що з таким же закликом до опозиції звернулися представники Європейського Союзу.
Шановні колеги!
Крім розробки законопроектів не меншу частину роботи Уряд має у плані практичної реалізації законодавчих актів, які набули чинності.
Так, з 1 липня 2013 року, функції державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців перейшли до реєстраційних служб головних управлінь юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, і реєстраційних служб районних та міжрайонних управлінь юстиції.
Це зроблено з метою спрощення та уніфікації реєстраційних процедур, а також гарантування безперервності процесу реєстрації – незалежно від місцевих виборів, наприклад. Таким чином, тепер реєстрація не залежить від доброї чи злої волі місцевих чиновників.
Всього створено 581 реєстраційний офіс у кожному адміністративному районі. Всі реєстратори забезпечені робочими місцями, печатками, електронними ключами доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. В офісах забезпечено електронний обмін інформацією між органами державної реєстрації, статистики, податковими органами, Пенсійним фондом.
Це клопітка, важлива робота.
Але чи всі ризики і перепони цим усунено? Не думаю. Ідеальних законів взагалі не існує. Головне – робити правильні висновки з практики і вдосконалювати застосування законів. У справі реєстрації бізнесу це тим паче надзвичайно важливо.
Тому Міністерство юстиції з одного боку, а Державна служба з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва – з іншого боку – повинні з першого ж дня роботи нових офісів здійснювати вимогливий моніторинг і аналіз цієї роботи. Для нас принципове питання, щоб в реєстрації бізнесу не було жодних перешкод, ні свавілля, ні корупції. Я вимагаю об’єктивної оцінки роботи кожного реєстраційного офісу з урахуванням думки підприємців, які користуються його послугами. Підкреслюю, що реєстрація бізнесу – дуже важливий елемент бізнес-клімату в країні, покращення якого вимагає Глава держави.
Наголошую на персональній відповідальності Голови Державної реєстраційної служби Ворони за належну роботу реєстраційних офісів. Пропоную на початку серпня на засіданні Уряду заслухати звіт про роботу Держреєстру.
Також 1липня набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законів України» щодо призначення та індексації пенсій. Цей закон – важлива складова нової соціальної політики Президента України, яку реалізує Уряд.
У ньому є очікувані для наших громадян норми.
Так, ми повинні будемо здійснити щорічний перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення заробітної плати, з якої призначена пенсія.
Зробити обчислення заробітної плати за неповний місяць страхового стажу, зокрема для фізичних осіб-підприємців. Обчислювати заробіток за період отримання допомоги по безробіттю.
До страхового стажу треба включати періоди перебування у відпустці по вагітності та пологах. Пенсії у зв’язку з втратою годувальника будуть виплачуватись також у період між завершенням навчання в одному навчальному закладі та вступом до іншого закладу;
Будинкам-інтернатам (пансіонатам) для осіб похилого віку та інвалідів треба буде перераховувати частину пенсії за підопічних військовослужбовців, та частину державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.
Набирає чинності змінений механізм щорічного перерахунку пенсій з 1 березня кожного року. Порядок проведення такого перерахунку, як і раніше, буде визначатися в межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Хочу підкреслити, що перерахунку підлягають фактично всі пенсії.
При цьому заробітна плата, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, буде підвищуватися на коефіцієнт, що відповідає не менше 20% показника зростання середньої заробітної плати або доходу в Україні, з якої сплачено страхові внески, в порівнянні з попереднім роком. Кожному пенсіонеру гарантовано підвищення заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, на коефіцієнт, не менший за зростання рівня інфляції за минулий рік. Все це дозволить стабільно збільшувати розмір пенсій.
Тому насамперед доручаю Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом організувати максимально широке і оперативне інформування пенсіонерів стосовно нових змін в нарахуванні пенсій. Люди повинні знати: як, на скільки і коли саме зростає їх пенсія.
У зв’язку з цим хочу підкреслити, що попри всі звинувачення опозиції, яка насправді нічого не зробила для посилення соціального захисту громадян, Уряд послідовно виконує соціальні ініціативи Президента і знаходить можливості для збільшення соціальних виплат. Водночас ми утримуємо фінансово-економічну стабільність в державі, наслідком чого є і цінова стабільність, і принципове для нас стримування росту тарифів.
Підкреслюю – принципове, оскільки рівень тарифів безпосередньо впливає на життєвий рівень, платоспроможність населення. Тому коли люди повідомляють про «місцевий креатив» щодо підвищення тарифів, я вимагаю безкомпромісної реакції. Треба оперативно розбиратися в кожному випадку і добиватися скасування незаконних рішень.
Наша позиція щодо утримання тарифно-цінової стабільності незмінна, так буде і далі.
Шановні колеги!
Уряд ніколи не знімав з порядку денного завдання поглиблення співробітництва з країнами Митного союзу та СНД. Тому сьогодні ми розглянемо питання призначення уповноваженого представника Уряду України в Колегії Євразійського економічного союзу. Про участь України в якості спостерігача у Митному союзі Президент України домовився з Президентами Росії, Казахстану і Білорусі, і відповідний меморандум я підписав у Мінську.
На представника Уряду покладається дуже відповідальна місія. Нам потрібно швидко налагодити механізм прогнозованих, стабільних, безконфліктних відносин з таким же великим і важливим для нас митним об’єднанням на сході, яким є Євросоюз на заході.
Думаю, свою місію представник Уряду України розпочне вже під час міжурядової зустрічі на рівні глав урядів України і Росії, яка відбудеться 12 липня в Сочі. Уряд серйозно готується до широкої дискусії під час цієї зустрічі. У ній візьмуть участь керівники міністерств і відомств, які працюють на основних напрямках українсько-російського співробітництва.
Тому доручаю цим керівникам до кінця поточного тижня подати остаточні пропозиції щодо порядку денного зустрічі з нашими російськими колегами, акцентувати принципові для нас питання та підготувати обґрунтування позиції України.
Щодо питань порядку денного.
Уряд продовжує реалізацію Національного плану з впровадження програми реформ Президента України.
Сьогодні ми розглянемо законопроект, спрямований на усунення дублювання повноважень державних органів у сфері державного нагляду та контролю, а також скорочення надлишкових контрольно-наглядових функцій.
Законопроект передбачає визначення вичерпного переліку видів господарської діяльності, де органи контролю можуть здійснювати перевірки. Вихід за ці рамки буде вже незаконним.
Наступним документом, спрямованим на дерегуляцію, є зміни до Житлового кодексу та інших законів, які спрощують процедури переобладнання і перепланування приміщень приватного житлового фонду. Зокрема, скасовуються вимоги щодо отримання дозволу на виконання таких робіт і необхідність прийняття об’єкта в експлуатацію після завершення перепланування.
Звичайно, за виключенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції або інженерні системи.
Одним із пріоритетних напрямків активізації економіки є стимулювання зовнішньоекономічної діяльності та нарощування вантажопотоків, зокрема через морські кордони нашої держави. У цьому аспекті серед ключових завдань - є спрощення та прискорення процедур проходження і обробки вантажів в морських портах, у тому числі транзитних вантажів.
Також ми маємо прийняти рішення стосовно призначення 14 грантів Президента України молодим діячам театрального, музичного, образотворчого мистецтва, молодим письменникам і майстрам народного мистецтва для створення і реалізації творчих проектів.
Крім того, ми затверджуємо академічні стипендії Кабінету Міністрів України 88 студентам-відмінникам вищих навчальних закладів та 34 аспірантам за визначні успіхи у навчанні та науковій роботі.
Дякую за увагу. Які є пропозиції до порядку денного.
