2014.07.04
2 липня 2014 року відбулися Парламентські слухання про стан та законодавче забезпеченнярозвитку науки та науково-технічної сфери держави.
Міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначив, що в контексті цієї теми та прийняття Верховною Радою України Закону «Про вищу освіту» досягнуто трьох великих успіхів для розвитку науки вУкраїні.
«По-перше, запроваджується третій цикл освіти, тобто рівень PhD – доктора філософії. І мисподіваємося ближчим часом розвивати в наших університетах, також у співпраці з академічнимиінституціями, повноцінні структуровані PhD-програми. Друге – це власне співпраця. Більше можливостей для співпраці університетів і наших академічних закладів. І третє: цей закон дастьпоштовх для іншої форми і змісту захистів та підготовки до захистів дисертацій. Це, як мінімум, трипозиції, які є дуже важливими», - наголосив Сергій Квіт.
Міністр переконаний, що сучасна розвинена наука є запорукою майбутнього України яквисокотехнологічної, демократичної європейської держави.
Сергій Квіт запевнив, що і Президент, і Прем'єр-міністр прекрасно розуміють значення науки, іготові навіть у сьогоднішні скрутні часи вживати ефективних заходів на підтримку досліджень івчених. «Хочу наголосити: підтримки гідні не лише технологічні розробки, але й дослідження, якіможуть призвести до нових фундаментальних результатів. Адже наука має не тільки економічний, алей не менш важливий гуманітарний вимір, забезпечуючи загальний рівень інтелігентності нашогосуспільства, інтелектуальну впізнаваність України в сучасному світі», - сказав Міністр.
Сергій Квіт окреслив питання загального характеру управління наукою, які мають великезначення для її майбутнього. Він нагадав, що з 2000 до 2010 року у сфері науки діяв єдиний органвиконавчої влади – Міністерство освіти і науки України. Така схема була обрана не випадково. Практика поєднання освітянських і наукових функцій в одному органі є загальноприйнятною в світі,зокрема, у державах-сусідах.
«Зумовлено це тим, що саме університети є природніми осередками залучення талановитоїмолоді до наукових досліджень і створення наукових технологій, це головна ідея щодо інтеграціїакадемічних установ і університетів. Це не боротьба за те, хто скільки контролює відсотків коштів, щорозподіляються. А головне – це те, що молодь повинна залучатися до наукових досліджень уже підчас навчання. Тобто, це навчання через наукові дослідження й молодь наших академічнихінститутах», - зазначив Міністр.
Однак, за словами Сергія Квіта, у 2010 році, на основі штучно відірваних від Міністерства освітиі науки України підрозділів, був створений окремий орган виконавчої влади – Державне агентство зпитань науки, інновацій та інформатизації України. Внаслідок цього, функції управління науково-технічною сферою виявилися безсистемно поділеними між двома державними органами, а наука вуніверситетах ізольована від планування і супроводу державних науково-технічних програм ізначною мірою від міжнародних науково-технічних проектів. «Можу наводити багато прикладів такоїбезсистемності. Європрограмою, наприклад, «Горизонт 2020» займався МОН, а ось співробітництвом ізЦЕРНом – Держінформнауки. Тому цілком природним і виправданим є сьогодні повернення до практикиіснування єдиного органу у виконавчій владі у сфері науки – Міністерства освіти і науки України. Лишедіяльність такого органу може забезпечити перетворення науки і технологій на справжній пріоритетдержавної політики», - наголосив Міністр.
Сергій Квіт також додав, що Міністерство освіти і науки на основі консультацій з науковоюгромадськістю найближчим часом надасть пропозиції керівництву Уряду щодо комплексу практичнихкроків для підтримки науково-технічної сфери держави. Одним із таких кроків має стати оптимізаціяуправління бюджетного фінансування науки, адже розпорошення коштів між 40 головнимирозпорядниками бюджетних коштів призводить до дублювання досліджень і розробок танеефективного використання цих коштів. Ще один крок – створення єдиної дієвої системи незалежноїнауково-технічної експертизи, без якої неможливий повноцінний перехід до програмно-цільовогометоду фінансування наукових розробок на грантовій основі.
Міністр зазначив, що Уряд ніколи не піде на реформу Національної академії наук України заросійським сценарієм: «Ми переконані, Національна академія наук лише виграє від широкоїдемократизації, від надання права голосу при вирішенні академічних справ не лише «безсмертним»академікам і членам-кореспондентам, але й найактивнішим ученим, і докторам, і кандидатам наук,зокрема, і молодим. Держава лише виграє від конвергенції університетської та академічної науки, яка повинна відбуватися природно, через різні механізми, зокрема, і через сприяння академічномууніверситетському сумісництву».
Принагідно Сергій Квіт наголосив, що проведені новою командою МОН переговори дозволяютьз оптимізмом дивитися на перспективи набуття нашою державою асоційованого членства в програмі«Горизонт-2020».
«Розуміючи ситуацію в Україні, наші європейські партнери готові надати безпрецедентні, іголовне, довготермінові знижки щодо обсягу членського внеску. Отже, українські дослідники впершезможуть брати участь у боротьбі за єврогранти не тільки на рівні партнерів, але і в статусі лідерівміжнародних колективів», - підкреслив Міністр.
Сергій Квіт, наголошуючи на значенні української науки для забезпечення належного рівнянаціональної безпеки, та з огляду на необхідність перетворення науки і технологій на справжнійпріоритет державної політики, підтримав пункт проекту Рекомендацій парламентських слухань щодопропозиції до Президента України Петра Порошенка дати доручення присвятити розглядові комплексуцих питань одне із чергових засідань Ради національної безпеки та оборони України.
