2017.08.02
Спекотне та посушливе літо спричинило масові загоряння торфу майже по всій території України, про що яскраво свідчать сюжети у новинах. Не оминуло це лихо і Волинь, адже торф’яні пожежі найчастіше трапляються в місцях видобутку або залягання торфу й виникають з причин неправильного поводження з вогнем, від розрядів блискавок чи самозаймання. Торф схильний до самозаймання, яке може статися при температурі вище 50 °C.
Торф'яні пожежі рухаються повільно, по декілька метрів на добу, і відзначаються тим, що їх майже неможливо згасити. Вони небезпечні раптовими проривами вогню з-під землі і тим, що їх край не завжди помітний. Якщо ви, відпочиваючи на природі, почули характерний запах гарі, побачили , що місцями з-під землі просочується дим, а сама земля гаряча – це торф’яна пожежа. Торф вигоряє зсередини, утворюючи порожнини, в які можна провалитися й згоріти. Температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів.
При задимленні атмосферного повітря населених пунктів у результаті масових торф'яних пожеж рекомендується:
Головним способом гасіння підземної торф'яної пожежі є обкопування території огороджувальними канавами. Саму пожежу гасять шляхом перекопування палаючого торфу і заливання його великою кількістю води. Оскільки температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів, вода, яка потрапляє на зону горіння згори, випаровуюється, не встигаючи досягнути вогнища. Для ліквідації торф’яної пожежі необхідні дуже великі обсяги води.
Продукти згорання, які утворюються внаслідок горіння торфу дуже небезпечні для здоров’я людей, оскільки вони є радіоактивними та негативно впливають на екологічну ситуацію.

