2012.09.17
В окремому провадженні встановлення юридичних фактів є кінцевою метою судового розгляду. Відповідні правові наслідки наступають автоматично за межами судового процесу. Встановлення юридичних фактів в окремому провадженні допустимо, якщо іншим шляхом неможливо одержати або відновити відповідні документи.
Ст. 256 ЦПК України містить перелік справ про встановлення фактів, які розглядаються судами в порядку окремого провадження. Відповідно до ч. 1 зазначеної статті такий перелік включає справи про встановлення факту:
допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
батькові, місце і час народження якої , що заначені в документі, не збігаються з ім’ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті;
державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Суд розглядає справи про встановлення факту:
1)родинних відносин між фізичними особами. Факт родинних відносин між громадянами має правове значення. Сімейний кодекс значно розширив коло сімейних відносин, які впливають на правове ствновище заявника. Разом з тим необхідно перевірити чи немає спору про правр. Так, неможе бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення зацікавлена особа має право звернутися до суду з відповідним позовом.
2) суд може встановити факт перебування особи на утриманні. Ця обставина має значення для справ про відшкодування шкоди, спричиненою ушкодженням здоров”я або втратою годувальника, при вирішенні спадкових справ, тощо. Зазвичай цей факт підтверджуютьдовідками житлово-експлуаційних органів. Але якщо таку довідку неможливо отримати, або з інших якихось причин є труднощі то дане питання можна вирішити в порядку окремого провадження.
3)суд встановлює факт каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов”язковому державному соціальному страхіванню. На практиці виникають труднощі із застосуванням цієї норми.
Ч. 2 ст. 256 ЦПК визначає, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В даному положенні йдеться про умови, за яких можливе встановлення інших юридичних фактів, крім тих, які передбачені в ч. 1. до таких умов віднесено:
а) встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються та припиняються особисті майнові права;
б) якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Не підлягають встановленню в окремому порядку справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Пленум Верховного Суду України у постанові №5 від 31.03.95 р. „Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, роз’яснив, що такі справи розглядаються, якщо:
знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
встановлення;
право.
Верховний Суд роз’яснив, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов’язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз’яснює зацікавленим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. І хоч постанова була прийнята до введення в дію нового ЦПК і потребує певної корекції, основні її положення залишаються актуальними для судів та осіб, які звертаються із заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
На практиці виникають труднощі при визначенні наявності спору про право, що виключає встановлення факту. За загальним правилом, наявність спору про факти не є спором про право, а тому спростування певного факту може бути проведено в рамках окремого провадження. Тобто судді і практичні працівники повинні усвідомлювати різницю між оспорюванням факту і спором про право. Так, видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами статті 212 ЦПК України. Якщо ж спір про факти переростає у спір про право, то його вирішення відбувається у позовному провадженні, про що суд роз’яснює сторонам, залишаючи заяву без розгляду.
Слід враховувати, що, відповідно до Закону України „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” факти розкуркулення, адміністративного виселення громадян встановлюється комісіями з питань відновлення прав реабілітованих; підтвердження виробничого стажу для призначення пенсій здійснюється, зокрема, в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 року №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книхки або записів у ній. Відповідно до зазначеної постанови, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків ( пункт 2 в редакції постанови від 11.04.2002). особливий порядок існує для встановлення фактів належності до осіб, постраждалих внаслідо Чорнобильської аварії, фактів перебування на фронті, в партизантських загонах тощо.
Головний спеціаліст
Калуського міськрайонного
управління юстиції О.І. Рибчак
