2012.10.18
Гарантоване статтею 8 Конвенції ООН про права людини право найчастіше в літературі визначається єдиним терміном "право на приватне життя".
На думку Європейської комісії з прав людини «концепція приватного життя по ст.8 включає також у певній мірі право на встановлення і підтримання відносин з іншими людьми в цілях реалізації особистості».
В п.2 ст.10 є пряме посилання на ці два елементи як на підставу для обмеження свободи вираження поглядів:
- захист репутації;
- запобіганню розголошенню інформації, отриманої конфіденційно.
Для обґрунтування таких обмежень необхідно мати ясну і чітку правову базу –вони повинні бути передбачені законом.
Європейська комісія встановила, що право на захист репутації являється громадянським правом по змісту п.1 статті 6 Конвенції. Комісія непрямо визнала, що замах на приватну репутацію може розглядатися як порушення статті 8.
Що стосується поваги приватного життя, то найчастіше скарги в страсбурзькі контрольні органи надходять з питань реєстрації осіб та інформації про них. При цьому Європейська Комісія прийшла до висновку, що практика реєстрації зі сторони поліції і судових органів не протирічить статті 8 Конвенції, якщо навіть реєстрація стосується осіб, які ніколи не притягувались до кримінальної відповідальності. Однак дана точка зору являється сумнівною, так як в зв'язку з цим являється доцільним вивчити питання про застосування однієї із двох підстав для обмеження права по п.2 ст.8.
Зараз все більше і більше інформації особистого характеру заноситься в банки даних державних і приватних установ. При цьому цілком можливо виникнення ситуації з втручанням в приватне життя. В цьому випадку державні органи повинні дотримуватись положення статті 8.
Європейський суд може переглянути свій підхід до тлумачення статті 8 і визнає її застосування до відносин між приватними особами. Це не означає, що Європейський Суд може розглядати скарги про порушення ст.8 зі сторони приватних осіб. Однак, на положення ст.8 в аспекті її порушення індивідумами можна буде посилатися в національних судах. Більше того, у цьому випадку в силу статті 8 у держав-учасниць Конвенції з’явиться зобов'язання забезпечити в максимально можливій мірі повагу до приватного життя зі сторони недержавних структур, шляхом удосконалення законодавства.
Інший приклад втручання в приватне життя:
Обов’язковий психіатричний огляд являється порушенням п.1 статті 8, але в цьому випадку необхідно вивчити питання його обґрунтованості у відповідності з п.2 цієї статті.
якості доказів проти обвинуваченого в суді.
