2013.04.05
2 квітня 2013 у школі І-ІІ ступенів села Завадка проводилося лекційне заняття з учнями 8-го класу, на тему «Діти – майбутнє України».
Початок заходу стартував такими словами:
Коли здається, жити неспромога,
Коли здається, більше сил нема,
Повір у себе і твоя тривога,
Розвіється, як мариво, сама…
Повір у себе, ти багато можеш
І сам собі найкраще допоможеш –
Лиш тільки спробуй сам себе знайти…
Основною метою даної лекції було донести до учнів, що будь-яка людина є індивідуальністю, а значить є особливою. Адже не зважаючи на деякі зовнішні відмінності ми все одно є однаковими і маємо спільну мету в житті. Всі ми хочемо і любимо жити. Прагнемо розвиватися і встигати за розвитком сучасного суспільства.
Протягом розмови з дітьми їм було роздано чисті аркуші паперу, на яких їм за пропонувалося написати три свої найпозитивніші бажання (мрії), а також для того, щоб діти змогли оцінити себе. Їм разом із практичним психолог запропонували написати три свої позитивні риси характеру та три негативні риси характеру. Діти охоче писали відповіді на запитання. В процесі розмови діти відповідали на запитання ким би вони хотіли стати у майбутньому, адже у них зараз такий вік, коли уже варто було б вирішити свої життєві орієнтири. Діти відповідали по різному, але з огляду на дані відповіді щодо трьох бажань чітко видно, що основною їхньою метою на даний час є отримання хорошої освіти. На мою думку, це дуже позитивний результат, з якого видно, що діти уже сьогодні усвідомлюють свою цінність для суспільства загалом, і для України , зокрема. Також з дітьми була проведена розмова на тему навчання в школі. Чи всі предмети їм подобаються, а чи не всі? Діти охоче відповідали на запитання і виявилось, що улюбленим предметом для дітей є фізкультура. Ну це й не дивно, вони все таки ще діти. Наприклад, Дубина Валентина відповіла, що дуже хоче навчатися у ВУЗі, проте на даний момент вона не може дати відповіді, який саме напрямок обере. Одна з учениць відповіла, що хоче стати перукарем, що зважаючи на теперішній час є досить актуальним.
Проводити лекцію допомагала Мотулько Оксана (волонтер), яка також є ученицею восьмого класу. Разом з нею ми підготували декілька цікавих фактів з історії для того, щоб діти могли зрозуміти, що певні перепони на життєвому шляху не завжди є не підйомними. Щоб вони зрозуміли, що віра в себе в житті дає дуже багато:
«А чи знаєте Ви, що Уолта Діснея вигнали з інституту через те, що вважали, що він не вміє малювати і є не досить талановитим? Та це аж ніяк не стало перепоною для нього для самореалізації.
Сам Альберт Енштейн, який був дивовижно талановитим в науці, суспільство на той час вважало взагалі недорозвиненим.
Також одним із яскравих прикладів в історії став Наполеон Бонапарт, який все життя ріс з комплексом щодо свого росту. Але саме цей комплекс і допоміг йому стати великим завойовником.»Наприкінці лекції ми провели невеличке тестування , в якому взяло участь 17 учнів. Тести були анонімними і були спрямовані на вміння спілкуватися між собою. З результатів тестів видно, що діти є комунікабельними і щирими.
На протязі всієї лекції ми намагалися донести учням, що вони є наше майбутнє. Не важливо чи дитина є абсолютно здоровою, а чи є дитиною з особливими потребами. Кожній дитині потрібно не тільки навчитися жити зі своїми маленькими вадами, але правильно їх використовувати, так щоб вони не заважали в житті, а навпаки допомагали.
Так під час лекції з дітьми була проведена невеличка «смішна перерва». Учням було розказано декілька смішних історій з життя школярів, а також декілька шкільних анекдотів, а саме:
Кінець лекції на тему «Діти - майбутнє України» увінчали слова Ліни Костенко:
«… І все на світі треба пережити
І кожен фініш-це по суті старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт…»
