2013.08.16
Нещодавно шкільний районний автопарк поповнився ще одним новеньким автобусом, виділеним для Калуського району Міністерством освіти і науки України. Першого серпня освітянське керівництво і водій отримали автобус у Києві, а за кілька днів передали у Ріп’янську ЗОШ.
— Відділ освіти Калуської РДА працює над виконанням програми розвитку освіти Калуського району на 2006-2015 рр. Програма складається з 9 підпрограм, однією з яких є якраз “Шкільний автобус”, — розповідає начальник відділу освіти Калуської РДА Наталія Савчук. — Цьогоріч Міністерство освіти виділило один автобус для освіти нашого району, хоча ми подавали заявку на 7. Щоправда, обіцяють до кінця навчального року виділити ще один. Автобус передали Ріп’янській ЗОШ, оскільки там 95 дітей доїжджають до школи з Яворівки і Мислова. Тим більше, батьки учнів зверталися до голови РДА Василя Петріва з письмовим проханням щодо виділення автобуса. Автобус новий, сучасний, розрахований на 25 місць, як каже водій, з добрим двигуном, до того ж, безпечний. Як і всі решта шкільних автобусів, обладнаний спеціальним обмежувачем швидкості, котрий вмикається при перевищенні швидкості більше 60 кілометрів за годину.
Окрім того, відділ освіти уклав 10 угод з приватними перевізниками щодо перевезення дітей і вчителів. Такий спосіб у багато разів дешевший, ніж утримування шкільного автобуса, проте — менш безпечний.
За підрахунками, утримування одного шкільного автобуса обходиться відділу освіти приблизно у 84 тис. грн., це при умові, якщо на ремонт закласти лише 5 тис. грн. Проте, як показують реалії, з нашими дорогами ремонт автобусів, зазвичай, обходиться у кілька разів дорожче, відтак кошти на утримання шкільних автобусів зростають.
— Шкільний автобус “тягне” за собою чимало витрат: близько 30 тис. грн. — зарплата водія, мінімум 43 тис. грн. — витрати на пальне, “плюс” технічний огляд, медогляд водія, страхівка тощо, — продовжує Наталія Савчук. — На водія шкільного автобуса покладені обов’язки слідкувати за тим, щоб діти виходили на потрібних зупинках, тож батьки можуть не хвилюватися за них. До того ж, дітям не доводиться тіснитися з людьми, котрі їздять на роботу, на ринок тощо.
Але утримання шкільного автопарку додає проблем. Це — відсутність станції техобслуговування шкільних автобусів, які мають певну особливість, відтак не всі їх можуть відремонтувати, а також відсутність гаражів. У департаменті освіти і науки ОДА думають над тим, як знайти вихід із ситуції.
