2014.09.03
Про спалах гарячки Ебола у країнах Західної Африки у 2014 р. вперше повідомлено у березні поточного року. Під час спалаху переважна більшість випадків реєструвалася у трьох країнах: Гвінеї, Ліберії та С’єра-Леоне. У липні 2014 р. хворі також були виявлені у Нігерії.
За інформацією ВООЗ, станом на 21 серпня 2014 р., з початку спалаху зареєстровано 2473 випадки хвороби (підтверджених, ймовірних та підозрілих), 1350 з яких завершився летально (летальність склала 54%).
Це найбільший та найпоширеніший спалах хвороби за всю історію її реєстрації.
На даний час епідемічна ситуація залишається нестійкою – продовжується передача інфекції в місцевих поселеннях та медичних закладах. Вживаються заходи щодо попередження подальшого поширення хвороби, локалізації та ліквідації вогнища.
Гарячка Ебола – гостре високо контагіозне природно-вогнищеве вірусне захворювання, якому властиві тяжкий перебіг з розвитком геморагічного синдрому (крововиливів,кровотеч). Показник летальності коливається від 50% до 90%.
Перші випадки захворювання були зареєстровані в 1976р. в Заїрі, розташованому на річці Ебола, звідси й назва, що її отримала нова хвороба.
Гарячку Ебола нині вважають одним із найнебезпечніших і найтяжчих інфекційних захворювань людини. Швидкий перебіг і тяжкість хвороби призводить до того, що хворі нерідко не встигають звернутися за медичною допомогою або поступають у стаціонар занадто пізно.
Хвороба передається від людини до людини при безпосередньому контакті з хворим або трупом, а також через біологічні рідини (кров, сечу, слину, мокротиння, сперму).
Інкубаційний період – від 3 днів до 21 дня. Геморагічна гарячка Ебола розпочинається із гострого гарячкового стану, проносу, найчастіше кривавого і блювоти. Зазвичай спостерігається також головний біль, нудота і болі в животі. Надалі можуть розвиватися гіперемія судин, коньюктиви, відсутність апетиту і такі геморагічні симптоми, як носова кровотеча, кровотеча ясен, кривава блювота, кров у випорожненнях і короподібна висипка на обличчі, тулубі та кінцівках. Прогресуючи , хвороба призводить до сильного зневоднення і втрати маси тіла. На пізній стадії хвороби нерідко уражається центральна нервова система, виникає сонливість, марення, або кома.
Не зважаючи на те, що ВООЗ офіційно не рекомендує обмежень туризму чи торгівлі з ураженими країнами, деякі держави фактично вже ввели відповідні обмеження.
Специфічна профілактика не розроблена. Загальна профілактика полягає в найсуворішому дотриманні всіх правил особистої гігієни. В даний час найважливішим є своєчасне звернення хворих за медичною допомогою при появі гарячки, проносу та інших симптомів захворювання, забезпечення швидкого розслідування й лабораторного підтвердження діагнозу.
Лікар-епідеміолог Мирослава Гуменяк
