2017.04.26
31 рік тому 26 квітня 1986 р. о 1-й годині 23 хвилини на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух, в результаті якого відбувся могутній викид радіоактивних речовин.
За всю історію людства ця техногенна катастрофа стала найбільшою, як за людськими втратами, так і економічними збитками. Так, радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи та навіть сходом США. Загалом було забруднено більш ніж 145 тис. кв. км території України, Республіки Білорусь і Російської Федерації. Загалом, за приблизними даними, постраждало майже 5 мільйонів людей, а радіоактивними нуклідами було забруднено близько 5 тис. населених пунктів, з яких в Україні – майже 2,3 тис. Офіційними причинами аварії були визнані помилки в конструкції самого реактора та людський фактор.
Одразу після аварії керівництво країни намагалося приховати страшну катастрофу, але через повідомлення зі Швеції, де на АЕС Форсмарк[sv] були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР, та оцінки масштабів лиха, після обіду 27 квітня розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київщини із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, але повної інформації та правил поводження при таких аваріях ніхто так і не пояснив людям, через що кількість постраждалих значно зросла.
Рівень радіації в деяких місцях після аварії був близько 5.6 Р/сек, тобто 20 000 Р/год. Смертельною вважається доза, яка дорівнює 500 Рентген за 5 годин. Тобто в деяких місцях незахищені працівники могли отримати смертельну дозу радіації за декілька хвилин. На момент аварії на ЧАЕС було 2 дозиметра, кожен на 1000 Рентген. Але внаслідок аварії один був зруйнований, а інший після ввімкнення виявився не робочим. Всі інші дозиметри мали ліміт в 0.001 Р/сек. Тому працівники могли визначити максимальний рівень радіації в 3.6 Р/год, справжні ж рівні радіації в окремих місцях перевищували даний в 5600 разів.
Найбільші дози отримали приблизно 1000 чоловік, що знаходилися поряд з реактором у момент вибуху і що брали участь в аварійних роботах в перші дні після нього. На ліквідацію аварії загалом були відряджені близько 240 тис. робітників. Наприкінці листопада 1986 р. вони спорудили захисний «саркофаг».
Сьогодні усі реактори на ЧАЕС заглушені, проте і досі за ними наглядає обслуговуючий персонал. Тимчасовий «саркофаг» швидко руйнується, через що Україна разом з міжнародною спільнотою збирає кошти на нове укриття.
Навколо станції створена 30-кілометрова зона відчуження.