2026.03.13
Послуги домашнього персоналу в Україні стають дедалі популярнішими, адже в сучасному світі час є найціннішим ресурсом. Все більше людей прагнуть делегувати побутові обов’язки, щоб зосередитися на роботі, родині чи улюблених заняттях. Водночас працевлаштування домашніх працівників має свої особливості, які необхідно враховувати як роботодавцям, так і самим працівникам.
В Україні діє закон, що визначає правові засади роботи домашніх працівників, встановлює гарантії їхнього соціального захисту та зобов’язання роботодавців щодо оформлення трудових відносин. Згідно з ним
Відповідно до статті 173-3 КЗпП, з домашніми працівниками укладається трудовий договір. Він є основним документом, що
Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.
Трудовий договір, укладений з домашнім працівником, обов’язково має містити:
Трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може передбачати додаткові, крім передбачених законодавством, права, гарантії, соціально-побутові пільги та взаємні зобов’язання сторін.
Протягом строку дії трудового договору до нього можуть бути внесені зміни за згодою сторін. Зміни до трудового договору вносяться в письмовій формі.
Сторони самостійно вирішують питання щодо необхідності ведення первинної облікової документації та трудової книжки домашнього працівника.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.