Перезимівля як важливий фактор розвитку рослин озимих культур

2025.02.13

   Перезимівля озимих культур є однією з найважливіших агрономічних проблем у виробництві зерна, яку потрібно завжди враховувати і знаходити засоби зменшення її шкідливих наслідків.

Зимовий період грудня 2024-січня 2025 року на території області був аномально теплим. Під впливом підвищеного температурного режиму відбувалось тимчасове пробудження озимих культур та їх повільна вегетація. Такі погодні умови знижували зимостійкість та морозостійкість озимих культур. Весняна погода ,яка тривала з 25 січня,1 лютого набула зимових характеристик: температура знизилася і з третього лютого стала мінусовою. Відбулось припинення вегетації озимих культур та багаторічних трав, рослини перейшли у стан зимового спокою. Встановилась морозна погода. Сніговий покрив на полях відсутній. За такої нетипової зими є ризики для майбутнього врожаю . За різкого зниження температури це негативно вплине на виживання рослин, регенерацію, енергію кущіння, наростання вегетативної маси та на формування врожайності в подальшому. Таке явище небезпечне для слабо розвинених посівів озимих. Озимі і повторно мають пройти загартування.

Озимі культури здатні витримувати значні морози, якщо вони вкриті снігом, оскільки він створює природний захист від холоду та запобігає висушуванню рослин. Однак нинішня ситуація змушує аграріїв хвилюватися — снігового покриву немає ,що знижує стійкість культур до морозів.

Озимим посівам загрожує п'ять основних факторів:

Вимерзання. При критичних для культур мінусових температурах настає вимерзання, яке призводить до загибелі рослин. Вільні молекули води між клітинами перетворюються на кристали льоду, це і є основна причина пошкодження сходів.

Випирання. Висівання культури у пухкий, щойно зораний ґрунт нерідко призводить до випирання. Коли ґрунт починає поступово осідати, коренева система озимини пошкоджується і вузол кущення утворюється над поверхнею ґрунту.

Вимокання. Перезволоження ґрунту, а також осінній застій води на полях призводять до вимокання рослин. Особливо небезпечна «зайва» волога слабким сходам, що встигли утворити лише 2-4 листки та ще не увійшли у фазу кущення.

Випрівання. Тривале перебування під великим шаром снігу може стати критичним для озимих, оскільки воно призводить до вуглеводного виснаження, розкладення органічних речовин, а потім і ураження так званою сніговою пліснявою.

Льодова кірка. Так звана «висяча» льодова кірка, що утворюється при частковому таненні снігу, рослинам майже не шкодить. Вона може бути небезпечною лише при тривалому знаходженні на поверхні поля, бо здатна спричинити випрівання. Така кірка не лише пошкоджує рослини фізично, але й сприяє їх швидкому вимерзанню, а також призводить до порушення газообміну рослин.

Отже, проведення моніторингу стану озимих культур у зимовий і ранньовесняний періоди дозволяє своєчасно визначити життєздатність посівів і спланувати заходи весняного догляду за ними - підживлення азотними добривами та регуляторами росту і мікроелементами, що особливо актуально на слабо розкущених з осені посівах; обробки фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами з метою отримання високого урожаю якісного зерна, а за необхідності, забезпечити господарства насінням ярих культур для ремонту чи пересіву площ.

Щедих нам всім врожаїв!