Сексуальне насильство і торгівля людьми в воєнний час

2022.06.08

Коли на початку повномасштабної війни в медіа почали з’являтися повідомлення про випадки зґвалтувань окупантами, в масштаб проблеми було складно повірити. Жінки та чоловіки, люди похилого віку, діти й навіть немовлята — свідчення очевидців та постраждалих показують, що ніхто не застрахований від ризику сексуального насильства. 

У Міжнародному протоколі з документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті визначають такі основні мотиви агресора: 

1. Сексуальне насильство може набувати масового характеру та скоюватися проти багатьох осіб, будучи стратегією досягнення військових цілей. У цьому випадку сексуальне насильство є частиною широкомасштабного нападу на цивільне населення, або актів геноциду.
2. Сексуальне насильство можуть застосовувати з метою послаблення громади та отримання контролю над нею. Його використовують, щоб покарати або знищити певну групу, тероризувати її членів, помститися їм, змусити покинути територію та поширити повідомлення про напади.
3. Сексуальне насильство може виступати як форма катувань у місцях тримання під вартою, в’язницях та слідчих ізоляторах. Застосовуючи його, агресор має на меті покарати, принизити, залякати постраждалих або шляхом примусу домогтися інформації від затриманих.
4. Інший мотив — спроба вплинути на окремих людей через їхні конкретні функції, роль або посаду в громаді — наприклад, на лідерів або активістів. Члени їхніх сімей також можуть піддаватися нападу як виду покарання, примусу надати інформацію про діяльність або місцеперебування близьких.
5. До сексуального насильства можуть вдаватися з метою об’єднання солдатів та бійців: скоєння його над цивільними або членами ворожих сил у цьому разі виступає винагородою, ритуалом ініціації або методом, за яким молоді члени групи стають співучасниками злочинів (і таким чином стають прив’язаними до більшої групи).
6. Також сексуальне насильство може здійснюватися як частина ритуальних або шкідливих колективних практик, наприклад, у віруваннях, що статеві зносини — часто з незайманими та/або дітьми — наділяють бійців особливою силою, непереможністю або є зціленням від хвороб.

Будь-яке сексуальне насильство — крім зґвалтування, це можуть бути погрози зґвалтування, каліцтва статевих органів, примусові оголення, вагітність, аборт, проституція, примус дивитися на сексуальну наругу, сексуальне рабство тощо - є воєнним злочином, порушенням законів та звичаїв війни. 

Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України. 

Саме тому важливо фіксувати злочини, свідками чи постраждалими від яких ви стали, та збирати максимум доказів для притягнення винних до відповідальності. 

Так, в офісі Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції радять:

• звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
• повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
• зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце (адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій. 

Якщо ви перебуваєте на тимчасово окупованій території і не маєте змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 02 40) або електронною поштою (conflict2022.ua@gmail.com). 

Передати інформацію для подальшого розслідування можна: 

• на сайті Офісу Генерального прокурора України;
• через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot. 

06.06.2022 року на засіданні Ради безпеки ООН розглянуто питання сексуального насильства та торгівлі людьми в контексті російської агресії проти України.

Ухвалені раніше документи Ради Безпеки ООН засуджують будь-які форми сексуального насильства, яке ніколи не може бути пробачене, виправдане або амністоване.

Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, про це сказала спеціальна представниця із сексуального насильства в умовах конфлікту Праміла  Паттен на засіданні Радбезу щодо ситуації в Україні.

Вона підкреслила, що кількість повідомлень про сексуальне насильство постійно зростає.

«З червня група зі спостереження за дотриманням прав людини Управління Верховного комісара ООН отримала повідомлення про 124 випадки сексуального насильства, пов'язаних з конфліктом, щодо жінок, дівчат, чоловіків і хлопчиків», - зазначила вона, зауваживши, що більшість повідомлень (56) стосуються жінок.

Водночас, додала Паттен, наявні дані являють собою лише верхівку айсберга й не відображають масштабів сексуального насильства, зумовленого війною росії  проти України.

«Я очікую подальших консультацій з представництвом російської федерації при ООН щодо можливих форм співпраці в цій сфері, включаючи полегшення доступу в райони, що не перебувають під контролем українського уряду», - сказала вона.

У жодному разі не варто намагатися зрозуміти або виправдати того, хто вчинив злочин: це може лише поглибити емоційну травму. 

Звертатися до державних органів за допомогою чи ні — це особисте рішення кожного. Однак перелічені вище кроки допоможуть зібрати докази злочину на випадок, якщо постраждала особа змінить думку й наважиться повідомити про нього пізніше