2013.04.05
Шановний пане заступнику Міністра,
Шановні науковці, учасники конференції!
Найбільшою і найактуальнішою проблемою на території Калуського промислового району є проблема просідання земних поверхонь над шахтними виробітками, яка вимагає значної кількості відселення населення із цих зон. Якщо гексахлорбензол можна вивезти, переробити, рекультивувати, очищення водоносних горизонтів ліквідувати методом рекультивації джерел засолення, північний борт Домбровського кар’єру укріпити, хвостосховища і відвали рекультивувати, зупинити ріст кількості розсолів методом їх переробки, то процеси просідання земної поверхні, утворення провальних воронок зупинити або визначити їх в часі неможливо. Тому саме на вирішенні цієї проблеми необхідно зосередити весь потенціал нашої конференції.
Для того щоб знайти шляхи вирішення цієї проблеми, необхідно її окреслити та провести оцінку і прогноз впливу на забезпечення життєдіяльності нашого населення. В плані організації виконання Указу Президента України від 10 лютого 2010 року №145 «Про оголошення території міста Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації», першим пунктом заходів йшло забезпечення відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів з обов’язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому - постійного проживання. На жаль, із-за важкості виконання цього заходу його фінансування за період дії Указу Президента не проводилось.
Проведення спеціальних моніторингових досліджень просідання земних поверхонь над шахтними полями відпрацьованих калійних рудників з метою недопущення техногенно-екологічної ситуації в Калуському регіоні, які проводилися починаючи ще з 1947 року, дали можливість виявити вплив розсолів, які використовувались для заповнення порожнин рудників «Калуш» та «Ново-Голинь» на вилуговування між камерних ціликів, деформацію (осідання) земної поверхні, визначення її величини та швидкості осідання, а також виявлення карстонебезпечних зон і прогнозування осідання земної поверхні на одній дільниці Сівка-Калуська до 2015 року, як найбільш карстонебезпечної. На жаль, такі дослідження за період Незалежності України по всіх рудниках не проводились, не говорячи вже про дослідження впливу порожнин рудника “Голинь” та шахтного поля “Хотінське” рудника “Калуш”, які знаходяться на “сухій консервації”.
Видобуток калійних солей здійснювався камерною системою розробки із залишенням в основному стрічкових міжкамерних ціликів на трьох рудниках «Голинь», «Калуш», «Ново-Голинь». Запаси руди на цих рудниках повністю відроблені. Залишені на рудниках ціляки були розраховані на тимчасову підтримку покриваючої товщі без закладки в сухих умовах. За час експлуатації рудників об’єм вироблених порожнин склав близько 19 млн. куб. м, які згідно проектів відробки та вимог правил безпеки повинні були бути закладені інертними матеріалами, так як видобуток корисних копалин підземним способом викликає порушення рівноваги в товщі гірничих порід, що призводить до зміни природного геологічного середовища, а саме до осідання і деформації земної поверхні над виробленими покладами. Ці процеси впливають на нормальну експлуатацію будівель, споруд і ліній інженерних комунікацій, які розташовані в зоні впливу гірничих виробок, а також призводять до зміни природного режиму ґрунтових вод, підтопленню земної поверхні, заболоченню, утворенню провальних воронок, які створюють небезпеку для населення і наземних об’єктів.
При цьому необхідно на сьогоднішній конференції розглянути конкретний стан усіх виведених із експлуатації рудників.
Запаси калійних солей на руднику «Голинь» відроблялися з 1930 року по 1972 рік. У 1973 році ліквідований «сухим» способом рудник “Голинь - “шляхом засипки стволів гравійно-гальковим матеріалом і перекриття їх залізобетонними перемичками. В зону впливу гірничих виробіток цього рудника потрапляє 273 житлові будинки села Кропивник.
Експлуатація рудника «Калуш» з видобутку калійних солей проводилась з 1867 по 1978 рр. У зв’язку з утворенням провальних воронок на земній поверхні і збільшенням водоприпливу в цей рудник ліквідацію Центрально-північного каїнітового і Північного сильвінітового полів у 1988 – 1990 роках здійснено насиченими розсолами і відходами при роботі сульфатної фабрики, що в свою чергу визвало активізацію процесів осідання і деформації.
Постає питання, чому технологія заповнення пустот цього рудника розсолами визвала активізацію процесів просідання і деформації.
На шахтних полях рудника «Калуш» над відробленими покладами проходить осідання земної поверхні з утворенням провальних воронок. Найбільш небезпечним було раптове осідання земної поверхні в 1987 році на Північному каїнітовому полі рудника «Калуш» по колишній вул. Пархоменка (нині вул. Вітовського).
Зона раптового просідання земної поверхні охопила площу 0,6 га, центр мульди просідання опустився на глибину 8,5 м. Із мульди осідання були негайно відселені мешканці із 17 будинків та припинено будівництво 43 житлових будинків, де пізніше почались карстоутворюючі процеси. Подібні явища повторювалися в 1993, 1995, 1997,2001, 2007, 2008 роках. Всього утворилось 24 воронки (остання в 2010 році). У зоні впливу шахтного поля рудника «Калуш» ще знаходяться близько 300 житлових будинків.
В зону впливу гірничих виробок рудника «Ново-Голинь» потрапляє 589 житлових будинків сіл Кропивник і Сівка-Калуська. Спостереження за зсувом земної поверхні розпочаті з 1968 року. Пласти, відроблені в різні періоди часу на різних горизонтах, відповідно деформуються з різними швидкостями.
Тобто, зволожене розсолами, які знаходяться в шахті, шахтне повітря, а в подальшому і самі розсоли будуть сприяти руйнуванню і обвалюванню, що може призвести до утворення провальних воронок на земній поверхні і потрапляння солей у водоносний горизонт, як це має місце на Північному каїнітовому полі рудника “Калуш”. Однак визначити часові рамки провалів неможливо. Таким чином, досвід ліквідації рудника “Калуш” показує, що після заповнення порожнин насиченими розсолами продовжується процес деформації земної поверхні та утворення провальних воронок, можливо ще із більшою інтенсивністю.
Виходячи із сказаного, і тільки із точки зору констатації фактів, які уже відбулися, треба підсумувати:
перше – терміново потрібно відновити моніторинг геомеханічних процесів над виробленими шахтними полями, який не проводиться з 2010 року, і ситуація стала не контрольованою. На проведення цих досліджень, які стануть основою для розробки генеральних планів населених пунктів, що знаходяться в зоні гірничого відводу, необхідно терміново виділити 400 тис. грн. (можна із фонду охорони навколишнього природного середовища), для проведення цих досліджень (запити з цього питання районною державною адміністрації направлено в обласну державну адміністрацію);
друге – враховуючи концепцію адміністративно -територіальної реформи, що розроблена Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, необхідно виділити кошти в сумі 1250 тис. грн. на розробку генерального плану майбутньої об’єднаної територіальної громади з центром в селі Голинь. Поясню чому. Територія сіл Кропивник і Сівка Калуська майже 100% знаходиться в зоні гірничого відводу і забудова на цій території неможлива. Для того, щоб мати земельні ділянки для майбутнього відселення, генплан території необхідно розширити і на сусідні села, тим більше, що в селах Голинь і Пійло знаходиться ще й недобудована шахта “Пійло”. Тому необхідно врахувати перспективу відновлення роботи цієї шахти. Такий комплексний підхід дасть можливість зрушити з мертвої точки перспективу розвитку цих населених пунктів. У ситуації, що склалася, немає потреби відселення одночасно більше 1090 житлових будинків, переносу різних споруд та комунікацій. В першу чергу потрібно в мульдах зсуву земної поверхні виділити ділянки для безпечного проживання людей за кінцевими деформаціями, і на яких дати людям можливість проводити капітальні ремонти, добудови, розвиток бізнесу і т. д., а також виділити зони термінового відселення людей за величиною небезпечних деформацій, або за критерієм підтоплення в подальшому проводити поступове відселення внаслідок виникнення загроз. Для цього розроблене в генеральних планах детальне планування резервних ділянок для відселення жителів цих сіл необхідно забезпечити інженерними мережами, а саме: збудувати до цих ділянок під’їзні дороги, підвести лінії електропередач, трансформаторні підстанції, підвідні газопроводи, водопроводи, каналізацію та очисні споруди. Орієнтована вартість цих робіт буде складати 5-6 млн. грн. і в порівнянні із коштами, виділеними на консервацію Домбровського кар’єру, вони незначні, але дадуть можливість виконати перший і головний пункт заходів Указу Президента України.
Також зупинюся на питанні соціально-економічного розвитку територій, які знаходяться в зоні гірничих відводів. На жаль, впродовж всього часу протягом якого проводилось видобування калійних покладів, ці території знаходились у депресивному стані, не розвивались. Тут накопичилася низка проблем, які вимагають негайного вирішення в соціальному напрямку. У цих населених пунктах сьогодні на черзі на влаштування в дитячий садок знаходиться більше 300 дітей. В 2011 році нами розпочато будівництво дитячого садка в селі Голинь, на який витрачено більше 1,5 млн. коштів з місцевого бюджету. Даний садок був включений у фінансування за рахунок субвенції з Державного бюджету в 2012 році, однак фінансування не надійшло, тому прошу і наполягаю терміново виділити на добудову цього садочка 3,7 млн. грн. з Державного бюджету в 2013 році і прошу відобразити цей об’єкт в резолюції нашої конференції. Вирішення цього питання ще в цьому році зніме соціальну напругу в населених пунктах, що знаходяться в зонах гірничих відводів.
Підсумовуючи сказане, хочу зосередити увагу всіх учасників конференції, що ціна питання виконання найголовнішого і найважливішого пункту заходів на виконання Указу Президента України складає 11,35 млн. грн., що абсолютно є реальним і можливим, навіть при обмежених можливостях бюджету держави в 2013 році. Як бачите, в своїй доповіді я зупинився на стратегії вирішення питань відселення населення із зон просідання земних поверхонь над шахтними виробітками. Звичайно, що при цьому ми повинні врахувати і пропозиції, які розроблялися Програмою–Переліком невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків та заходів, пов’язаних із запобіганням транскордонного розповсюдження надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру в зоні надзвичайної екологічної ситуації, що стосується відселення жителів м Калуша.
Виходячи з цього, залишається актуальним забудова земельної ділянки в мікрорайоні Підгірок з будівництвом школи на 620 місць, дитячого садка на 150 місць з підведенням у зону забудови всіх інженерних мереж.
Дякую за увагу і сподіваюсь, що зроблені пропозиції є оптимальними, заслуговують на увагу і знайдуть своє місце в резолюції нашої конференції.
