2013.03.05
Питання проведення адміністративно-територіальної реформи піднімається дуже часто. Здебільшого донедавна це пов’язувалося з діяльністю мера Калуша Ігоря Насалика. Можливо, це питання залишалось би продовженням піару міського голови, одначе багатьом відомий законопроект тодішнього нардепа Келестина про проведення адмінреформи на Калущині, який не дає права мовчати на цю тему.
Тому на розширеній нараді голови РДА Василя Петріва з селищним і сільськими головами, керівниками установ, організацій і підприємств району, керівниками відділів та управлінь райдержадміністрації, яка відбулася 4 березня, приділено значну увагу. Скажу наперед, це питання набуло неабиякої гостроти, особливо, коли сільські голови висловлювали свої думки… Адже ця реформа стосується кожного з нас – мешканця цього краю.
Що ж, власне, так схвилювало керівництво району до проведення наради з цього питання? Заступник голови РДА Лоранд Засядьвовк пригадав, що в парламенті зареєстрований законопроект «Про експеримент з проведення адміністративно-територіального реформування на території Калуського району та міста Калуша Івано-Франківської області», внесений В.Келестином, який не висвітлює ті основні положення, які в ньому хочеться бачити, і, що найгірше, його можуть прийняти народні обранці. Тому голова райдержадміністрації Василь Петрів виступив з ініціативою долучитися сільським головам, керівникам установ до формування спільного бачення як провести адміністративно-територіальну реформу, як створити таку модель, щоб її можна було потім використати в усіх адміністративно-територіальних одиницях України: як на Львівщині, так і на Харківщині чи в Криму.
Василь Петрів охарактеризував «плюси» і «мінуси» міської і районної моделі адмінреформи.
За словами очільника районної виконавчої влади, міська модель – це уніфікація всіх сільських і селищної рад та створення однієї з центром у місті, районна модель - це 7 укрупнених територіальних громад з центрами у Калуші, Вістові, Войнилові, Негівцях, Верхні, Голині та Новиці. При будь-якій моделі залишається вертикаль райдержадміністрації, а при районній - Калуш позбувається ознак міста обласного підпорядкування та входитиме в підпорядкування райдержадміністрації.
Таким чином, при міській реформі мешканці сіл Калуського району отримуватимуть будь-які адмінпослуги у Калуші. Де ж тоді доступність до таких послуг? В той же час, якщо це буде укрупнена громада з нинішніх чотирьох-п’яти сільрад, жителі цих сіл зможуть отримувати у ній адміністративні послуги (в ідеалі, тут повинні працювати представники всіх служб: пожежної, санітарної, земельної тощо). До того ж, відстань від найбільш віддалених сіл до Калуша становить 22-38 км, тоді як відстань від сіл до однієї з семи об’єднаних територіальних громад становить не більше 10 км.
При міській моделі великим мінусом для сільських громад буде втрата інституції місцевого самоврядування; мешканці району не зможуть впливати на розвиток своїх сіл.
Актуальним є питання розвитку соціальної інфраструктури на селі. На сьогодні, зазначив голова райдержадміністрації, значна сума грошей йде на малокомплектні школи (доводиться забирати з великих шкіл, щоб утримати малі). Так, учень Цвітівської школи обходиться державі у 22 тис. грн. на рік, тоді як учень Голинської – 7-8 тис. грн. Тому питання залишається відкритим, чи місто схоче утримувати такі малокомплектні школи. А якщо врахувати бібліотеки, Народні доми, ФАПи, то й поготів.
Основні цілі Василь Петрів вбачає у створенні самодостатньої адміністративно-територіальної одиниці (об’єднаної громади) та оптимальної структури органів місцевого самоврядування, яка спроможна ефективно управляти територією, а також наданні адміністративних послуг.
Василь Петрів наголошує на тому, що якщо не вносити зміни до діючого законодавства (особливо у бюджетній та податковій сфері), ефективного розвитку території не буде. Адже на сьогодні левова частка доходів концентрується в державному бюджеті і дуже мало лишається у місцевих.
«Що стосується ефективного управління територією, воно буде таким тоді, якщо будуть брати участь громади, - зазначив Василь Петрів. – При нашій моделі залишається чинним законодавство про вибори».
Після окреслення концепції адмінреформи сільські голови почали дискутувати. Голинський сільський голова Віктор Ляхович заявив, що в цій реформі він не вбачає головного – основних засад розвитку місцевого самоврядування. За його словами, сьогодні сільський голова має недостатньо повноважень, щоб докладати зусиль для ефективного розвитку території. «Сільський голова змушений оббивати пороги, просити в тих чи інших інстанціях, щоб допомогли в тій чи іншій сфері, щоб вирішити будь-яке питання. Також сільські голови не зацікавлені у збільшенні доходів сільської ради, оскільки вони не є потім у розпорядженні сільської влади».
Добровлянський сільський голова Марія Василів резюмувала так: «З проведенням адмінреформи ми віддалимо людей від влади, від можливості отримання якісних послуг».
Василь Пастух, Кадобнянський сільський голова запитав, скільки було звернень мешканців району щодо проведення адмінреформи, на що голова РДА відповів: «Таких заяв чи звернень не надходило. Однак ми повинні відстояти свою точку зору, яка відображає інтереси громад сіл району».
Станьківський сільський голова Романія Романишин пригадала 90-ті роки, коли села боляче пережили реформування колгоспів, коли люди залишилися без роботи, а землі заросли бур'янами. Подібне може бути і з цією реформою, коли виграє лиш місто чи зацікавлені особи. Село ж залишиться сам-на-сам зі своїми проблемами.
Загалом сільські голови вкрай негативно сприймають проведення експерименту з адміністративно-територіальної реформи. Більше того, вони передбачають, що села не отримають обіцяного покращення.
