2016.08.18
Відповідно до абзацу першого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно з п. 231.5 ст. 231 ПКУ при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в ЄРАН, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до ЄРАН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзаци перший та другий п. 231.6 ст. 231 ПКУ).
Пунктом 27 розд. IV Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, зокрема, встановлено, що ДФС веде автоматичний облік за допомогою системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) у розрізі платників податку:
обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та/або розрахунках коригування до акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
обсягів пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, виробленого на митній території України або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок.
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 (далі – Порядок № 218), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної та реєстрації його в ЄРАН.
Пунктом 2 розд. ІІІ Порядку № 218 встановлено, що коригуються лише показники акцизних накладних, складених та зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 ПКУ.
У разі якщо при реєстрації акцизної накладної платником податку помилково вказано неправильні реквізити отримувача пального (код за ЄДРПОУ юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта - для фізичної особи), платником податку, що реалізує пальне, складається розрахунок коригування акцизної накладної на зменшення всього обсягу пального, що був зазначений в такій акцизній накладній, який реєструється в ЄРАН отримувачем у порядку, визначеному п. 6 розд. ІІІ Порядку № 218. Після цього платник податку повинен зареєструвати в ЄРАН нову акцизну накладну з правильними реквізитами отримувача пального. При цьому дата складання нової акцизної накладної повинна відповідати даті складання помилкової накладної, що була зареєстрована в ЄРАН, а порядковий номер повинен відповідати поточній нумерації (п. 10 розд. ІІІ Порядку № 218).
Крім того, реєстрація в ЄРАН розрахунку коригування та/або нової акцизної накладної здійснюється з дотриманням терміну реєстрації відповідно до вимог п. 231.6 ст. 231 ПКУ.
Якщо при реєстрації акцизної накладної платником податку помилково вказано неправильні реквізити отримувача пального (повна чи скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи), то у разі вірного відображення операції в СЕАРП (тобто операція з реалізації пального в повному обсязі відображена в ЄРАН на рахунку відповідного контрагента) така операція не коригується.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 116.13.03).
Затверджено нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису
16.08.2016 - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області
Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:
Реєстраційна картка (для юридичної особи);
Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);
Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 5 вересня
2016 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.
Який порядок заповнення розділу ІІІ аркушу коригування для відображення штрафних санкцій при здійсненні доплати митних платежів?
Порядок оформлення аркуша коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1145 у разі складання аркуша коригування у випадку доплати або повернення митних платежів, штрафних санкцій (у разі наявності) заповнюються розділи II та III аркуша коригування.
Для відображення штрафних санкцій при здійсненні доплати митних платежів у разі самостійного виявлення платником податків факту заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів до розділу III аркуша коригування вносяться такі відомості про доплату штрафних санкцій:
у колонці «Код виду платежу» зазначається код штрафних санкцій відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далі – Наказ № 1011), «060»;
у колонці «Сума» зазначається сплачена сума відповідних штрафних санкцій;
у колонці «Дата» зазначається дата перерахування коштів до Державного бюджету України;
у колонці «Підстава» зазначається код підстави здійснення доплати штрафних санкцій згідно з класифікатором підстав здійснення доплати (повернення) сум митних платежів, затвердженого Наказом № 1011, «4»;
у колонці «Напрям руху коштів» зазначається код напряму руху коштів «1».
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 210.08).
За несвоєчасне подання заяви особою, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ передбачена відповідальність
Відповідно до п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПКУ.
Згідно з п. 2.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами і доповненнями далі – Положення № 1130), державні податкові інспекції здійснюють, зокрема:
приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам; реєстрацію (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;
формування і надання витягів з реєстру платників податку на додану вартість.
Пунктами 3.8 – 3.10 Положення № 1130 передбачено, що при реєстрації платника ПДВ обов’язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені, зокрема, обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, то протягом 5 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
При цьому згідно з п. 3.16 Положення № 1130 дані про прийняті до розгляду заяви з поміткою про результати розгляду (зареєстровано, відмовлено у реєстрації, запропоновано подати нову заяву) та дані податкової реєстрації вносяться до журналу реєстрації платників податку на додану вартість.
В свою чергу п. 63.9 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.
Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ якщо особа не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
При цьому, з урахуванням п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ визначено, що якщо контролюючий орган, зокрема, самостійно визначає суми податкового зобов’язання, на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, якщо особа, яка підлягає реєстрації платником ПДВ, не подала протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлені документи для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подала їх з помилками, така особа несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.
При цьому відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податку має право оскаржувати в порядку, встановленому ПКУ, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.30).
Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на митній території України?
Відповідно до п.187.1. ст.187 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Який «Код податку» необхідно зазначити у Звіті про суми податкових пільг з ПДВ?
Відповідно до п.30.6 ст. 30 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом-платником податків.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» визначено, у графах Звіту про суми податкових пільг «Код податку, збору» та «Найменування податку, збору» зазначається код та найменування податку чи збору відповідно до бюджетної класифікації.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків, зборів, зокрема податку на додану вартість:
14060000 - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.29).
При використанні пального для власних потреб реєструватися платником акцизного податку не потрібно
Державна фіскальна служба України листом від 20.07.2016 р. N 24565/7/99-99-15-03-03-17«Про надання відповідей на актуальні запитання платників при реалізації пального» надала роз’яснення з питань сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у разі заправки власної техніки та техніки сторонніх організацій.
Зокрема, листом роз’яснено що у разі, коли придбане суб’єктом підприємництва пальне використовується виключно для власних потреб і не укладається будь-яких договорів з його реалізації, то реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не потрібно, оскільки така операція не є реалізацією пального.
У випадку здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій. Також необхідно до початку здійснення таких операцій необхідно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.
Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 106).
Порядок заповнення додатка 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації). Зокрема, додатком до декларації є «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі – додаток 5). При заповненні рядків 1.1 та/або рядка 1.2, 4.1 та/або рядка 4.2, 10.1 та/або 10.2 обов’язковим є подання додатку 5, що заповнюється в розрізі контрагентів.
Додаток 5 складається із розділу І «Податкові зобов’язання» та розділу ІІ «Податковий кредит».
В таблиці 1 розділу І «Податкові зобов’язання» додатка 5 здійснюється розшифровка рядків 1.1, 1.2, 4.1 та 4.2 податкової декларації з ПДВ, при цьому зазначається:
у графі 1 – номер за порядком;
у графі 2 – індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) платника податку – покупця (без його назви). При цьому, при складанні податкових накладних на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання, інших податкових накладних, які згідно з Порядком № 21 залишаються у особи, яка їх склала, постачальник (продавець) зазначає власний ІПН;
у графі 3 – місяць складання податкових накладних або інших документів, наприклад: «01.2016»;
у графі 4 – обсяг постачання (без ПДВ) в розрізі ІПН;
у графі 5 – сума ПДВ нарахована за основною ставкою в розрізі ІПН;
у графі 6 – сума ПДВ нарахована за ставкою 7 % в розрізі ІПН.
У рядку «Інші в розрізі умовних ІПН» зазначаються умовні ІПН:
«100000000000» – за операціями з постачання товарів/послуг неплатникам податку;
«200000000000» – за операціями з постачання:
для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до п. 197.2 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ;
особі, не зареєстрованій платником податку, товарів/послуг, оподаткування ПДВ операцій з постачання яких відповідно до ст.211 ПКУ здійснюється у пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
особі, не зареєстрованій платником податку, товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування податком відповідно до п. 26 підрозд. 2 розд. XX ПКУ та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні;
«400000000000» – за операціями з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку;
«600000000000» – при складанні зведених податкових накладних, у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування; в операціях, звільнених від оподаткування; в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У рядку «Усього за звітний період, у тому числі» та графі 4 зазначається загальний обсяг постачання без ПДВ, відповідно у графі 5 – загальна сума ПДВ, нарахована за основною ставкою (20%), у графі 6 – загальна сума ПДВ, нарахована за ставкою 7%.
У рядку «постачання необоротних активів» відображаються загальний обсяг постачання та сума ПДВ за операціями з постачання протягом звітного податкового періоду необоротних активів.
У розділі II «Податковий кредит» додатка 5 здійснюється розшифровка рядків 10.1 та 10.2 податкової декларації з ПДВ.
При заповнені таблиці 2 розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 зазначається:
у графі 1 – номер за порядком;
у графі 2 – ІПН постачальника (без його назви);
у графі 3 – період складання податкових накладних або інших документів, наприклад: «01.2016»;
у графі 4 – позначка «+» у випадку, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ. Якщо сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, включається платником податку до податкового кредиту частково за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ, частково за касовим методом відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, і частково за правилом «першої події», то в таблиці 2 додатка 5 суми ПДВ зазначаються в окремих рядках (залежно від періоду сплати така податкова накладна може бути включена до складу податкового кредиту та, відповідно, до таблиці 2 додатка 5 кілька разів в різних податкових періодах виходячи з суми ПДВ, що включається до складу податкового кредиту);
у графі 6 – сума ПДВ, нарахована за основною ставкою;\
у графі 7 – сума ПДВ, нарахована за ставкою 7 %.
У рядку «Усього за звітний період, у тому числі» та графі 5 зазначається загальний обсяг придбання без ПДВ, відповідно у графі 6 – загальна сума ПДВ, нарахована за основною ставкою (20%), у графі 7 – загальна сума ПДВ, нарахована за ставкою 7%.
У рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» відображається придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у графі 5 – обсяг придбання без ПДВ, відповідно у графі 6 – сума ПДВ, нарахована за основною ставкою (20%), у графі 7 – загальна сума ПДВ, нарахована за ставкою 7%.
У рядку «усього за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, з них:» відображається податковий кредит платниками ПДВ, які визначають податкові зобов’язання та податковий кредит за касовим методом. Відповідно у графі 5 зазначається обсяг придбання без ПДВ, у графі 6 – сума ПДВ, нарахована за основною ставкою (20%), у графі 7 – загальна сума ПДВ, нарахована за ставкою 7%.
Із рядка «усього за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, з них:» платниками податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ, окремо визначається сума податкового кредиту за податковими накладними, складеними до 01.07.2015, за якими право на віднесення таких сум до податкового кредиту виникає після 01 липня 2015 року. Відповідно у графі 5 зазначається обсяг придбання без ПДВ, у графі 6 – сума ПДВ, нарахована за основною ставкою (20%), у графі 7 – загальна сума ПДВ, нарахована за ставкою 7%.
У таблиці 3 розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ, одноразово за звітний (податковий) період, за який декларація вперше заповнюється і подається за формою, затвердженою Порядком № 21, відображають суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, які були включені до складу податкового кредиту до набрання чинності Порядком № 21 у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку. Таблиця 3 заповнюється відповідно до аналогічних граф таблиці 2 розд. ІІ «Податковий кредит» додатку 5.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.20).
