2012.10.15
Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей — жертв насильства — з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.
Можна виділити наступні типи жорстокого поводження з дітьми, які можна виділити на основі досвіду роботи з сім’ями та безпосередньо з дітьми:
- жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття:
- побиття;
- штовхання;
- спроби задушити;
- викручування рук та ін.;
- дитина є свідком знущань над іншими членами сім’ї:
- батько б’є чи ґвалтує матір у присутності дітей;
- «погану» дитину фізично карають у присутності «хорошої» дитини;
- дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини та ін.;
- сексуальне насильство, інцест:
- гвалтування;
- нав’язування сексуальних стосунків;
- сексуальні дотики/поцілунки;
- інцест (кровозмішення);
- показ порнографії;
- залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.;
- використання привілеїв дорослих:
- поводження з дітьми як з рабами чи слугами;
- покарання, поводження, як з підлеглими;
- поводження як зі своєю власністю;
- відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;
- залякування:
- використовування свого росту, розмірів та сили;
- навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;
- крики, стресогенна поведінка;
- жорстокість щодо інших істот;
- погрози:
- кинути дитину;
- самогубства;
- заподіяти фізичної шкоди;
- заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам...;
- розлюбити дитину;
- силами зла, що покарають дитину та ін.;
- використання громадських установ:
- загроза покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею;
- ізоляція:
- контролювання доступу дитини до інших людей: бабці/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;
- контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;
- контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;
- закривання дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі...;
- обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні;
- емоційне насильство:
- приниження;
- використання скарг;
- використання дітей в якості довірених осіб;
- крики;
- непослідовність;
- присоромлення дитини;
- використання дітей у конфліктах між батьками;
- «торгівельна» поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;
- економічне насильство:
- незадоволення основних потреб дитини;
- відмова чи зволікання у виплаті аліментів;
- занижений розмір державної допомоги одиноким матерям та багатодітним сім’ям;
- повна відмова дитині в грошах;
- контролювання дитини за допомогою грошей;
- протрачання сімейних грошей;
- відмова дитині у підтримці;
- використовування дитини як засобу торгу при розлученні;
- нав’язування дитині економічно обмеженого способу проживання без існуючої для цього необхідності;
- примушування дитини важко працювати.
Головний спеціаліст
управління юстиції О.І. Рибчак
