Калуська районна
державна адміністрація

Міськрайонне управління юстиції інформує


Міжнародний досвід створення та функціонування  інституту омбудсмана з прав дітей: Норвегія, Швеція, Ісландія, Гватемала,Перу. Основні аспекти позитивного досвіду для України.

2012.10.26

 

Процес запровадження омбудсманів / уповноважених з прав дітей почався не так давно та триває дотепер. Сьогодні такі структури активно утворюються, оскільки вони є захисниками найбільш вразливої групи населення – дітей, яким потрібні незалежні механізми для захисту та просування їх прав.

Термін „омбудсман” скандинавського походження, він не має форми жіночого роду. Більше того, людина, вперше призначена на цю посаду, Малфрід Флеккой, зазначає, що даний термін вживається без зазначення статі, як вона сама пише у своїй книзі „Голос в інтересах дітей: від імені їх Омбудсмана”, написаній протягом свого дворічного перебування на цій посаді.

Спочатку концепція запровадження незалежних органів для проведення моніторингу дій уряду, спрямованих на захист прав окремих осіб, розвинулась у Швеції, де в 1809 році був призначений перший у світі омбудсман. За Швецією пішли Фінляндія (1919 рік), Данія (1955 рік) та Норвегія (1962 рік).

Запровадження інституту омбудсмана у справах дітей – сміливий крок для уряду, який виражає відповідальність перед взятими на себе зобов’язаннями. І незважаючи на те, що велика кількість країн ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини (187 країн, починаючи з грудня 1996 року), лише небагато з них спромоглися на наступний крок.

Багато існуючих омбудсманів у справах дітей значною мірою відрізняються від традиційної концепції омбудсмана. В той час, коли одні були створені як уповноважені державні органи, інші діяли як структури на базі НУО. Деякі з них продовжують зберігати традиційні повноваження, що полягають у розслідуванні індивідуальних скарг, тоді як роль інших інституцій розвинулися до представлення та захисту інтересів і прав дітей як окремої групи. Єдине, що є у них спільного, – це зобов’язання забезпечувати визнання та дотриманням прав дітей державою.

Норвезькому омбудсману, створеному згідно акту «Про Омбудсмана у справах дітей» у 1981 році, було надано широкий спектр повноважень – „захищати інтереси дітей перед суспільством та окремими особами, а також відслідковувати умови, в яких вони живуть ”. Єдине обмеження в діяльності омбудсмана стосувалося розв’язання конфліктів в сім’ї або справ, що вже подані до суду, що діє на основі норм статутного та цивільного права. Інститут омбудсмана має право доступу до всіх документів у всіх справах, що стосуються дітей і які розглядаються органами державної влади, а також право доступу до державних установ.

Швецькому омбудсману, заснованому у 1993 році згідно з актом «Про запровадження інституту Омбудсмана у справах дітей», було надано такі повноваження – „захищати потреби, права та інтереси дітей та молоді, а також гарантувати, що Швеція живе згідно з принципами Конвенції ООН про права дитини ”. Він функціонує як Національна рада при Міністерстві охорони здоров’я та соціального захисту, проте щороку звітується перед парламентом.

Завданням Омбудсмана у справах дітей в Ісландії, створеного у 1995 році згідно з актом «Про Омбудсмана» №83 від 1994 року, є „покращення умов життя дітей, захист їх інтересів, потреб та прав”, а також повноваження розслідувати справи проти організацій та окремих осіб, причетних до порушення прав, потреб та інтересів дітей. Орган функціонує незалежно. Проте щороку подає звіти прем’єр-міністру.

У Гватемалі урядове відомство було створено наказом від 1986 року з метою розслідування справ, пов’язаних із порушенням прав людини, а в 1990 році було запроваджено окрему інституцію, що спеціалізується на захисті прав дітей та сімей. Завданням цієї структури є підвищення поінформованості суспільства про права дитини, розслідування справ щодо порушення цих прав, проведення моніторингу державних організацій, що працюють в інтересах дітей, та вплив на законодавство та його приведення у відповідність із принципами Конвенції ООН про права дитини.

В 1992 році в Перу був прийнятий новий Кодекс у справах дітей та молоді з метою забезпечення відповідності між національним законодавством та принципами Конвенції ООН про права дитини. Однією з його інновацій було створення інституту муніципального захисника дітей та молоді. Метою даної структури був захист прав дітей та молоді в державних структурах та приватних організаціях. Ці правозахисні інституції були організовані на місцевому рівні органами державної влади та неурядовими організаціями в інтересах дітей. До кінця 1995 року було запроваджено вже 130 подібних незалежних правозахисних структур.

 

Головний спеціаліст

міськрайонного управління

юстиції                                                    О.І. Рибчак

 




<<< Повернутись в розділ
Календар
Жовтень 2012
В П В С Ч П С
301 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3