2012.12.18
Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» надається визначення понять «біженець» та «особа, яка потребує додаткового захисту».
Пiд терміном "бiженець" розуміється іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслiдок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національної належності, ставлення до релiгiї, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), i не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслiдок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рiшення про надання йому статусу біженця.
Особа, яка потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження
через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
Начальник управління юстиції Я. І. Мельник
