2012.12.20
Контроль у сфері державного управління - важлива функція державної влади та управління, що дає змогу не лише виявляти, а й запобігти помилкам і недолікам у діях суб’єктів державного управління, шукати нові резерви та можливості.
Об’єкт контролю – розроблення та здійснення державної політики; процес прийняття та виконання рішень; виконання нормативно-правових актів, державних цільових програм, планів, доручень та ін.
Суб’єкт контролю – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи, організації.
Контроль зосереджений на дотриманні термінів та поєднанні об’єктивної інформації про стан виконання завдання і має на меті перевірку того, що відбулося через зіставлення фактичного стану зі станом, що вимагається.
Завдання контролю – виявлення невідповідностей. На практиці контроль має бути аналітичним, тобто містити не лише інформацію про своєчасність виконання завдання, але й фактичний стан виконання його, повноту, відповідність результатів завданню.
Контролю підлягають зареєстровані документи, в яких визначені конкретні завдання.
Ефективність контролю в органах виконавчої влади забезпечується за умови неухильного дотримання основних принципів та найважливіших вимог до нього:
- об’єктивність (реальна оцінка стану справ, яка виключає видавання бажаного за дійсне);
- всеохоплюючий характер контролю (не повинно бути осіб, підрозділів, органів і організацій, які б перебували поза контролем);
- плановість і систематичність (встановлення чіткої періодичності, проміжних термінів перевірки реального виконання);
- відкритість, прозорість контролю (форми і методи роботи контролюючих підрозділів мають бути зрозумілими підлеглим суб’єктам контролю, до них повинні доводитися проміжні та кінцеві результати перевірки);
- дієвість контролю (єдність контролю й організації виконання, випереджувальний характер);
- особиста відповідальність керівників за організацію та стан контролю на ділянках, які вони очолюють (керівник відповідає не лише за свою особисту діяльність, але й за роботу своїх підлеглих, за стан справ в органах чи підрозділах виконавчої влади).
У психологічному аспекті, контроль є особливим видом діяльності, пов’язаним із наданням своєчасної допомоги виконавцям, вжиттям відповідних заходів з метою досягнення управлінської мети керівником.
Щоб контроль сприяв підвищенню ефективності діяльності органів управління, необхідно:
контроль не повинен зосереджуватися на дрібницях, що відволікають увагу виконавців від головного;
- забезпечення зворотного зв’язку (передбачає надходження інформації від виконавців);
- гуманне ставлення до виконавців (максимальне виключення паралельних методів оцінки діяльності, впровадження позитивних спонук);
- безперервність і регулярність контролю (виконавці, знаючи, що результати їх роботи підлягають постійному контролю, намагаються діяти системно).
Виконавчий контроль розподіляється за двома типами: оперативно-технічний та аналітичний.
Оперативно-технічний контроль здійснюється шляхом моніторингу дотримання вимог і термінів виконання документів. Головний критерій – своєчасність надання інформацій про виконання.
Аналітичний контроль здійснюється шляхом проведення системного і комплексного аналізу та надання узагальненої оцінки фактичного стану виконання завдань, визначених у контрольних документах.
Аналітичний контроль передбачає проведення перевірок стану виконання завдань на проміжних етапах, аналіз результатів, пропозиції щодо коригування виконавців та механізму виконання завдань.
Головною умовою успішного здійснення контролю є чітко налагоджена система попереджувального, поточного та підсумкового контролю.
Попередній контроль передбачає формування переліків контрольних документів відділами контролю на наступний місяць, тиждень або інший період та доведення їх до виконавців. Поточний контроль – це аналіз проміжних результатів, своєчасне внесення необхідних корективів для виконання завдання у визначений термін і у повному обсязі.
Підсумковий контроль здійснюється після виконання завдання, його метою є оцінка якості, своєчасності, повноти результатів виконаного завдання.
Однією з найважливіших умов успішного здійснення контролю за виконанням розпоряджень, наказів, доручень, планів, програм є якісна підготовка документів, їх конкретність (що, кому, до якого часу виконати?), компетентність, обґрунтованість.
Якість контролю залежить від поінформованості керівника. Керівник ефективно здійснює контрольну функцію, якщо володіє чіткою, у повному обсязі і своєчасною інформацією. Тому завершальним етапом роботи по контролю за документом є інформування керівництва про його виконання в повному обсязі та внесення пропозицій щодо зняття з контролю. У разі невиконання окремих завдань, має бути обґрунтоване прохання щодо продовження термінів виконання.
Спеціаліст І категорії міськрайонного управління юстиції О. О. Білоус
