2013.05.16
Сім'я зазвичай сприймається як соціальна інституція, у якій рясніє любов і теплі взаємовідносини. Проте, на практиці часто виявляється протилежне.
Домашнє насильство – це реальна дія чи загроза навмисного фізичного, сексуального, психологічного чи економічного впливу, примусу із боку одного членів сім'ї стосовно іншого з метою контролю, залякування чи задоволення якихось своїх потреб.
Сьогодні існує опір соціуму звернення до цієї проблеми. У суспільній свідомості та ЗМІ проблема насильства представлена у дуже усіченій і трансформованій формі «жахів окремого випадку». Є багато міфів проблеми домашнього (сімейного) насильства, як-от: насильство має місце лише у соціально неблагополучних сім'ях, існує певний зовнішній вигляд і соціальний становище громадян, які піддаються насильству тощо.
Насильство існує в усіх соціальних групах незалежно від рівня доходу, освіти, суспільного стану, класових, расових, культурних, релігійних,соціально-економічних аспектів.
Сімейне насильство включає: жорстоке поводження з дітьми; насильство, спрямоване проти іншого члена подружжя; насильство щодо похилих віком та інше. Особливість насильства у сімейному контексті – й у насильника, й у жертви – полягає у необхідності продовжувати спілкування, зберігати й підтримувати систему міжособистісних взаємовідносин.
Головний спеціаліст
управління юстиції О.І. Рибчак
