Міськрайонне управління юстиції інформує

Зловживання алкоголем або наркотиками як один із основних факторів, що спричиняють насильство в сім’ї

2013.07.08

Ряд вітчизняних та іноземних досліджень засвідчили негативну дію алкоголю та наркотиків, інших негативних пристрастей на розвиток конфліктів та прояви насильства у сім'ї. Залежність від алкоголю є не лише ситуативною детермінантою конфлікту - вона негативно впливає на господарську сферу життя сім'ї (за даними А. Лопущанського, близько половини правопорушників, мають гідний заробіток, матеріально не забезпечували сім'ю, витрачаючи його на алкоголь), впливаючи на морально-психоло  гічний та фізіологічний стан її членів[1]. Чоловіки частіше зловживають спиртним, ніж жінки. Кримінологи з'ясували також, що часто алкоголь вживають і кривдник, і жертва, і співмешканці[2]. Слід наголосити, що у реальному житті спостерігається комбінація тих чи інших факторів, їхній зв'язок. Так, у дослідженні Д.А. Шестакова, яке ґрунтувалася на вибірковому вивченні кримінальних справ і результатах опитування осіб, які відбували покарання за злочини, вчинені у сімейній сфері, докладно розглянуто соціальні та психологічні особливості осіб чоловічої та жіночої статі, які брали участь у конфліктах. Виявилося, що тяжіння до лідерства у злочинців - і в чоловіків, і у жінок - під час сімейного життя посилюється, досягаючи вищої точки на момента вчинення злочину. Вдалося визначити криміногенні чинники, що сприяють конфліктам у сім'ї. У підгрупі чоловіків-дружино-вбивць (58 % злочинів від загальної кількості вбивств, вчинених у сім'ї) це надмірна авторитарність дружини (59 %); невірність дружини (34 %); пияцтво чоловіка (30 %); розподіл сімейних фінансів, позбавляючи чоловіка особистих грошей (30 %); розходження поглядів подружжя на розподіл господарських обов'язків (25 %); пияцтво дружини (22 %); невдоволеність життєвими умовами (11 %); одноосібне вирішення дружиною питання про народження дитини (11 %); наявність у дружини дошлюбних інтимних зв'язків (10 %). У підгрупі жінок-чоловіковбивць (8 % злочинів від загальної кількості вбивств, вчинених у сім'ї) це недостатня забезпеченість чоловіка грошима (75 %); пияцтво чоловіка (44 %); житлова невлаштованість (28 %); більша зарплата (стор. 74) дружини (22 %); розходження у поглядах подружжя на розподіл домашніх обов'язків (19%); недостатня авторитарність чоловіка (5-16 %).

Серед мотивів подружнього вбивства слід назвати самоствердження (по 33 % у осіб, які вбили дружину або чоловіка), прагнення позбутися турбот (20 % чоловіків, які вбили своїх дружин, і 32 % жінок, які вбили своїх чоловіків), намагання перешкодити залишити сім'ю (відповідно 22 і 19%), ревнощі (21 і 14%), користь (4 % і 2 %). Один з висновків досліджень такий: чоловіки, які посідають підпорядковане становище в сім'ї, але мають авторитарні тенденції, частіше стають злочинцями, а чоловіки зі слабкою волею, які живуть із сильною жінкою, - жертвами. Слід зазначити, що у 70-х роках минулого століття американський соціолог М. Straus вивчав ризик

виникнення насильства залежно від домінування чоловіка або жінки, а отже і розподілу владних повноважень в американських сім'ях.

В емпіричних дослідженнях часто йдеться про сукупність факторів, до яких зараховують як причини та умови, так і обставини, за яких відбувається насильство. На підставі реферативного узагальнення досліджень, проведених у СРСР, США, Великобританії та Україні, виокремлюються групи факторів, які обумовлюють насильство в сім'ї: демографічні характеристики, умови життя та соціальний статус, стан психічного та фізичного здоров'я, рівень соціальної підтримки, недоліки соціально-психологічної комунікації (різні ціннісні орієнтації, неспівпадання емоційних станів), зловживання алкоголем та наркотиками. Експериментально перевірена модель факторів, що призводять до сімейних конфліктів, може бути покладена в основу вироблення науково обґрунтованої тендерної політики у сфері профілактики такого роду злочинів і правопорушень. У цьому контексті корисним є досвід масових соціально-психологічних та віктимологічних опитувань у розвинених країнах світу, здійснюваних за підтримки держави.

Проблема гендерного насильства в Україні потребує вирішення шляхом заміни домінуючих у суспільстві установок, чому має сприяти роз'яснювальна робота інститутів соціалізації (дошкільні заклади, школи, освітні та громадські організації).

Начальник управління

юстиції                                                                                        Я.І. Мельник