2013.07.09
Щоб якнайповніше проаналізувати етнічні взаємини та етнічний антагонізм у сьогоднішньому, необхідно подивитися на із історичної перспективи. Не можливо осмислити сьогоднішні лінії поділу ,не відвівши головну роль тому впливові, який справила на решту світу експансія західного колоніалізму.
Вже з п’ятнадцятого століття європейці почали проникати в невідомі їм моря та океани й висаджуватися на невідомі досі материки з дослідницькими та торговельними намірами, але водночас завойовуючи й підкоряючи корінні народи.
Протягом трьох з половиною століть відбулись масштабні переміщення людських мас з Європи до Америки, Африки, а також з Африки до Америки.
Так, тільки в шістнадцятому столітті з Африки до Америки прибуло майже один мільйон осіб.
Ці потоки населення сформували основу сьогоднішнього етнічного складу США, Канади, країн Центральної та Південної Америки, Південної Африки, Австралії та Нової Зеландії. На піку колоніальної ери, в дев’ятнадцятому та на початку двадцятого століть, європейці також владарювання над тубільним населенням у багатьох інших регіонах світу: в Індії, Бірмі, Малайзії та частково на Близькому Сході.
Протягом значного часу європейської експансії колоністи були в полоні етноцентричних уявлень, вірячи, що вони здійснюють високу цивілізаторську місію щодо решти світу. Навіть ліберально настроєні європейці вважали себе вищими за тубільні племена, з якими їм доводилося зустрічатись. Той факт, що багато з цих племен думали те саме, важив значно менше, оскільки європейці володіли засобами, які давали їм змогу накидати свій світогляд підкореним народам силоміць. Ранній період колоніалізму збігся в часі з виникненням расизму, й відтоді расовий поділ та расові конфлікти мали тенденцію посідали чільне місце серед усіх етнічних конфліктів. Зокрема, расистські погляди, що ставили білих вище над чорними, стали визначати світогляд європейців.
Головний спеціаліст
управління юстиції О.І. Рибчак
