2015.01.22
Психологічне насильство — це насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю.
Психологічне насильство проявляється також у брутальному ставленні до родичів чи друзів члена сім’ї; шкоди, що її спричинено домашнім тваринам; у знищенні, пошкодженні, псуванні або приховуванні особистих речей, предметів, прикрас тощо.
Ознаками такого насильства над дітьми можуть слугувати:
-замкнутість;
-неврівноважена поведінка;
-агресивність, схильність до нищення й насильства;
-уповільнене мовлення, нездатність вчитися;
-уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;
-занизька самооцінка;
-тривожність;
-демонстрація страху перед появою батьків;
-депресія, спроби самогубства;
-уживання алкоголю або наркотиків;
-почуття провини за отримання фізичних ушкоджень.
Крім того, люди часто не усвідомлюють, що насильство — це не тільки побиття, а й постійне приниження, образи, лайки. Нерідко скривджені вважають, що така їхня доля — зазнавати насильства, і вони мусять це терпіти. Таку позицію займати не варто, бо зазвичай кривдники не відразу вдаються до фізичних засобів впливу на жертву, однак, не зітнувшись із опором, натомість відчувши вседозволеність, переходять від словесної критики до фізичного насильства.
Досить багато людей, над якими чинять насильство, не наважуються йому протистояти. Тим часом законодавство гарантує кожній особистості широкі права та свободи й захист від їх порушення. Закон "Про попередження насильства в сім'ї" передбачає і покарання осіб, які чинять насильство в сім'ї, і заходи щодо надання допомоги потерпілим.
Спеціаліст І категорії Калуського міськрайонного управління юстиції І.М. Вагилевич
