2015.04.15
Усі нормативно-правові акти за часовим критерієм, тобто тривалістю їх дії, поділяються на два види:
- акти із невизначеним строком дії, тобто для яких не встановлений кінцевий момент їх дії, прикладом може бути Конституція України;
- акти тимчасової дії, тривалість якої залежить від різних заздалегідь визначених обставин, можна поділити на два підвиди:
- тимчасові (Тимчасовий регламент Верховної Ради України (Постанова Верховної Ради України від 8 квітня 2008 року № 247-VI));
- надзвичайні — їх дія обмежена у часі і залежить від існування відповідних зазначених в цьому законі надзвичайних обставин.
Дія нормативного акта у часі завершується з моменту припинення його дії — календарної дати, з якої нормативний акт остаточно втрачає чинність.
Виділяють такі фактори (моменти), з настанням яких акт припиняє свою дію:
1. закінчення строку, на який видавався акт;
2. у зв'язку із скасуванням нормативного акта іншим актом (найпоширеніший випадок), дана підстава включає пряме скасування акта і його фактичну заміну внаслідок прийняття іншого акта, що регулює ту саму групу суспільних відносин;
3. визнання судами нормативних актів неконституційними, незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили (наприклад, в Україні такі рішення можуть приймати Конституційний Суд України і адміністративні суди, а також в одному випадку господарський суд).
Нормативний акт, визнаний нечинним за судовим рішенням, може втрачати чинність принаймні з двох альтернативних моментів:
·з моменту набрання законної сили рішенням суду, тобто на майбутнє,
з моменту набрання чинності самим актом (з моменту вступу в колізію з більш пріоритетним актом) в минулому, тобто зокрема, йдеться про фактичне анулювання акта.
Скасування рішення про державну реєстрацію застосовується до нормативно-правових актів, які пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України або його територіальних органах і є чинними на дату скасування рішення про державну реєстрацію, а також зареєстрованих нормативно-правових актів, визнаних судом незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, та нечинними.
Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта здійснює орган державної реєстрації, який здійснив державну реєстрацію цього акта.
Головний спеціаліст міськрайонного управління юстиції І.В.Наумець
