2015.12.23
Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті. Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, нездатних створювати повноцінну сім’ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.
Виділяють такі типи жорстокого поводження з дітьми:
1)жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття:
- побиття;
- штовхання;
- спроби задушити;
- викручування рук та ін.;
2) дитина є свідком знущань над іншими членами сім'ї:
- батько б'є чи ґвалтує матір у присутності дітей;
- "погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини;
- дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини, та ін.;
3) сексуальне насильство:
- зґвалтування;
- нав'язування сексуальних стосунків;
- сексуальні дотики/поцілунки;
- інцест (кровозмішення);
- показ порнографії;
- залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.;
4) залякування:
- використовування своїх переваг - росту, розмірів та сили;
- навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;
- крики, стресогенна поведінка;
- жорстокість щодо інших істот;
5) погрози:
- кинути дитину;
- самогубства;
- заподіяти фізичної шкоди;
- заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам...;
- розлюбити дитину;
- "силами зла", що покарають дитину, та ін.;
6) використання громадських установ:
- загроза суворого покарання судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею;
7) ізоляція:
- контролювання доступу дитини до інших людей: бабусі/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;
- контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;
- контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;
- зачинення дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі...;
- обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування її потреби у спілкуванні;
8) емоційне насильство:
- приниження;
- використання скарг для тиску на дитину;
- використання дітей в якості довірених осіб;
- крики;
- непослідовність;
- присоромлення дитини;
- використання дітей у конфліктах між батьками;
- "торговельна" поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;
9) економічне насильство:
- незадоволення основних потреб дитини;
- відмова чи зволікання у виплаті аліментів;
- занижений розмір державної допомоги одиноким матерям та багатодітним сім'ям;
- повна відмова дитині в грошах;
- контролювання дитини за допомогою грошей;
- витрачання сімейних грошей;
- відмова дитині у підтримці;
- використовування дитини як засобу торгу при розлученні;
- нав'язування дитині економічно обмеженого способу проживання без суттєвої необхідності;
- примушування дитини до важкої праці.
Законом України "Про охорону дитинства" (стаття 10) гарантовано право дитини на захист від усіх форм насильства. Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
