2018.06.21
В 2017 році в Україні зареєстровано 18 випадків правця, в Івано-Франківській області - 1 в Калуському районі (м.Калуш). Зараження відбулося внаслідок термічного опіку в побуті.
Що це за хвороба ?
Правець – гостре, важке інфекційне захворювання, яке зумовлюється мікробом – правцевою паличкою, що належить до анаеробних мікроорганізмів (здатні жити й розмножуватися без вільного кисню за рахунок розкладання хімічних сполук). Збудник правця утворює спори і виділяє токсин, який є ведучим чинником у розвитку хвороби.
Актуальність правця зумовлена його особливостями: повсюдне поширення, загальна чутливість, вкрай важкий перебіг з високою летальністю.
Яким чином правцева паличка попадає в організм людини?
Правцева паличка значно поширена в природі. Головне джерело – свійські й дикі тварини. Тварини інфікуються, з’їдаючи траву, забруднену грунтом, в якому утримуються спори правцевої палички.
Правець – не контагіозна інфекція, від хворого до здорового хвороба не передається. Механізм зараження – рановий. Захворіти можна лише тоді, коли до рани (особливо, якщо це глибока рвана рана, в якій активно йдуть процеси гниття) потрапляють спори або вегетативні форми правцевої палички. Найчастіше причиною захворювання є травми ніг, якщо людина ходить босоніж. Але спори можуть з пилом потрапляти на дерева, кущі (звідси можливість захворювання при уколі колючками, наприклад під час збору малини, шипшини). Спори можуть виявлятися на одязі, тому травми із супутнім пошкодженням одягу й шкіри (побутові поранення) навіть без забруднення ран землею можуть стати причиною захворювання на правець.
Часто правець виникає у людей, що отримали поранення під час бойових дій, тому його вважають хворобою воєнного часу. До груп ризику також належать сільськогосподарські робітники, люди, що працюють на своїх городах та садових ділянках. Виникнення правця можливе після укусів тварин, якщо при цьому в рану потрапляють правцеві палички. Він може також розвиватись у післяопераційний період в осіб, яким недостатньо ретельно було проведено оброблення рани.
Усі люди сприйнятливі до правця. Расових відмінностей не існує. Але захворювання частіше реєструються у осіб чоловічої статі (співвідношення 2,5:1). Хворіють на правець різні теплокровні тварини (особливо сприйнятливі сільськогосподарські).
Правець реєструється у вигляді спорадичних випадків. У зонах з помірним та теплим кліматом пік захворюваності припадає на теплі місяці (травень-вересень).
Клініка
Інкубаційний період коливається в межах 1-20 днів, частіше – 1-2 тижні. Початок здебільшого поступовий, хворі скаржаться на загальну слабкість, головний біль, пітливість, підвищену дратівливість. У ділянці рани з’являється втрата чутливості, іноді сіпання. Такі ранні симптоми за дуже короткого інкубаційного періоду відсутні.
Перша найхарактерніша ознака правця – тризм (хворий із зусиллям відкриває рота, або не в змозі зовсім його відкрити). Він з’являється вже в перший, рідше на другому-третьому дні хвороби.
Через 1-2 дні ще один характерний симптом – сардонічна посмішка – своєрідний вираз обличчя внаслідок судом мімічних м’язів,кути рота опущені, обличчя набуває плаксивого вигляду. В 20-40% хворих відмічається затруднення ковтання води, їжі, гугнява мова.
На другий-третій день хвороби з’являється напруження м’язів живота, м’язів кінцівок, спини, шиї. Напруження м’язів супроводжується сильним болем.
Температура тіла досягає 38 і більше градусів Цельсія при появі нападів судом. Під час таких нападів можуть статися переломи кісток, розриви м’язів. Тривалість нападів 15-20 секунд. Свідомість збережена.
Яка профілактика даного захворювання?
Основним методом попередження захворювання на правець є профілактичні щеплення. Саме вони надійно оберігають людину від тяжкого захворювання.
Специфічна профілактика проводиться в обов’язковому (плановому) порядку з 2-х місячного віку і до смерті, згідно календаря профщеплень, затвердженого наказом МОЗ України №551 від 11.08.2014 р.”Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні”. Повний курс первинної імунізації передбачає первинну вакцинацію, що включає три щеплення в 2, 4, 6 місяців та першу ревакцинацію, яку проводять у 18 місяців життя. Подальші ревакцинації проти правця здійснюють у 6, 16 і 26 років, надалі – кожні 10 років.
В разі травм, відморожень, опіків 11-1V ступенів, укусів тварин, абсцесах проводять екстрену профілактику правця, яка залежить від того імунізований пацієнт чи ні (відомості щодо імунізаціїї повинні бути документовані) та від термінів імунізації.
Шановні краяни ! Не забувайте, що навіть мікротравма – це завжди вхідні ворота для правцевої палички. Не займайтесь самолікуванням. Тільки лікар надасть Вам при загрозі правця правильну допомогу і пораду. Захистіть себе і своїх дітей від цієї тяжкої недуги, зробивши профілактичні щеплення.
Богдан Пеленичка, начальник філії
