2026.06.11
Туберкульоз (ТБ) часто сприймають як хворобу минулого, пов’язану з бідністю та антисанітарією XIX–XX століть. Однак у 2026 році він залишається однією з найнебезпечніших інфекційних хвороб у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), туберкульоз досі є провідною причиною смерті від одного інфекційного агента.
Сучасна статистика: глобальна картина
За даними Глобального звіту ВООЗ з туберкульозу 2025 року (дані за 2024 рік):
Прогрес є, але повільний. Між 2023 і 2024 роками захворюваність трохи знизилася (приблизно на 2%), а смертність — на 3%. Однак порівняно з 2015 роком зниження захворюваності становить лише 12%, а смертності — 29%. Це значно нижче цілей Стратегії ВООЗ «Закінчити ТБ» (50% зниження захворюваності до 2025 року).
Близько чверті населення світу має латентну (приховану) форму інфекції. У більшості вона не переходить в активну хворобу, але ризик зростає при ослабленні імунітету (ВІЛ, діабет, недоїдання, куріння, алкоголь).
Лікарсько-стійкий туберкульоз — особлива загроза
Мультирезистентний туберкульоз (МР-ТБ) — це форма, стійка до основних препаратів (ізоніазиду та рифампіцину). Він залишається серйозною кризою громадського здоров’я:
Екстензивно-резистентні форми (XDR-ТБ) ще складніші для лікування.
Ситуація в Україні
В Україні ситуація краща, ніж у багатьох країнах з високим тягарем ТБ, але хвороба не зникла:
Війна, міграція та навантаження на систему охорони здоров’я створюють додаткові ризики. Проте державні програми, підтримка міжнародних партнерів та покращення діагностики (зокрема GeneXpert) допомагають контролювати ситуацію.
Чому туберкульоз досі небезпечний?
Основні симптоми активного ТБ легенів:
Профілактика:
Загроза реальна, але контрольована
Туберкульоз сьогодні — це не вирок. При своєчасній діагностиці та повному курсі лікування (зазвичай 6 місяців для чутливих форм) виліковування сягає 85–90% і вище. Сучасні короткі схеми лікування навіть для МР-ТБ дають надію.
Проте без системних зусиль — посилення діагностики, фінансування, боротьби з бідністю та резистентністю — хвороба продовжуватиме забирати понад мільйон життів щороку. Кожен з нас може внести вклад: проходити профогляди, підтримувати громадські програми та не поширювати стигму навколо хвороби.
Туберкульоз — це не минуле. Це виклик сьогодення, який ми можемо подолати разом.
Лікар-епідеміолог Калуського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Тетяна ЧЕРНІЄНКО