2020.06.17
Серед багатьох шкідливих організмів, що уражують картоплю, золотиста картопляна нематодаGlobodera rostochiensis - чи не найбільш небезпечний, та водночас найменш відомий пересічному господарю об’єкт. Це мікроскопічний круглий черв, майже непомітний неозброєним оком. Проте сам він достатньо озброєний, щоб спричинити не просто недобір врожаю, а майже повну його відсутність.
Розміри нематоди дуже дрібні, вони становлять частки міліметра, а виміри деяких стадій розвитку (яйця, личинки) взагалі не перевищують кількох мікронів. Розмноження відбувається в геометричній прогресії: на поле випадково потрапляє одна самка (циста), яка протягом одного вегетаційного сезону дає 100-500 «нащадків» нового покоління. Так, щороку рівень чисельності нематод в ґрунті швидко зростає. Їхня головна зброя – здатність самок зберігати яйця з личинками всередині тіла, яке згодом перетворюється на маленьку кульку (цисту) з міцною непроникною оболонкою. Циста з життєздатними яйцями і личинками може перебувати в ґрунті роками і навіть десятиліттями, протистоячи несприятливим погодним умовам і пестицидам.
Розвиток її відбувається в коренях рослини-хазяїна (картопля, томати, баклажани). Навесні, при настанні сприятливих умов, із цист виходять личинки, які відшукують корені картоплі та проникають у них. Там вони живляться соком клітин, втрачають рухливість, проходять в своєму розвитку 4 личинкові стадії, розбухають, набуваючи спочатку грушоподібної, а потім – кулеподібної форми.
Розірвавши покриви кореня, самка з’являється на його поверхні і запліднюється самцем, який знаходиться в ґрунті. Після цього, самка ще більше розбухає, наповнюється яйцями, набуває золотистого, а пізніше коричневого кольору, і відмирає, перетворюючись на цисту . На кущах картоплі неозброєним оком, нематоду побачити неможливо. Візуально наявність захворювання рослин визначають в період від фази бутонізації до масового цвітіння, коли ознаки хвороби виявляються найбільш чітко. Хворі рослини при сильному ступені зараження легко відрізнити за хлоротичним кольором листя, відставанням у рості, «бородатістю» кореневої системи, густо обсипаної цистами; пригніченим станом рослин в цілому. Цвітіння у них дуже скудне або взагалі відсутнє. Внаслідок паразитування золотистої глободери знижується врожайність .
В зв’язку з тим, що золотиста картопляна нематода є карантинним об’єктом, слід дотримуватись певних карантинних заходів. Серед них найголовніші: дотримання встановлених законодавством вимог щодо вивезення продуктів рослинного походження з зараженої зони, просторова ізоляція насінницьких посівів від промислових насаджень картоплі не менше 1 км, очищення знарядь праці та одягу від налипаючого ґрунту.
Найбільш ефективним і дієвим способом контролю чисельності золотистої картопляної нематоди, яка широко розповсюджена в зонах картоплярства України, є застосування стійких до глободерозу сортів картоплі. Перевага їх використання полягає не лише в збереженні урожаю картоплі на інвазованих площах, а й у здатності очищувати ґрунт від цист золотистої глободери. Ця властивість обумовлюється особливостями розвитку патогена. В коренях сприйнятливих сортів нематоди проходять всі стадії розвитку, утворюють статевозрілих самок, а потім – цисти, під покривом яких зберігається в ґрунті наступне покоління патогена. Корені ж стійких сортів також стимулюють вихід личинок із цист, але не створюють сприятливих умов для розвитку самок, і вони гинуть, не ставши статевозрілими. Таким чином, замість накопичення патогена в ґрунті відбувається скорочення його чисельності.
Непогано застосовувати на заражених глободерозом ділянках органічні добрива (курячий послід, свинячий гній). Водний розчин курячого посліду на присадибних ділянках рекомендується застосовувати у концентрації 1:10. При нормі внесення 4 л/м2 нематицидний ефект складає 61%. Ще ефективніше діє поєднання органічних добрив з нематодостійкими сортами, в цьому випадку ефект очищення ґрунту підвищується до 90%.
У разі виявлення зараження обов'язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин тадезінфекцією засобів інвентарю.
Головний спеціаліст відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Я.Гулима
